Генрі Роулінсон

Генрі Кресвік Роулінсон (англ. Henry Creswicke Rawlinson, 5 квітня 1810, Чедлінгтон, Оксфордшир — 5 березня 1895, Лондон) — британський археолог, ассиролог, лінгвіст і дипломат; майор-генерал британської армії, баронет. Член Лондонського королівського товариства. Здобув популярність як дешифрувальник перського клинопису. Ризикуючи життям, він у 1837–1844 роках багаторазово підіймався на Бехістунську скелю, щоб скопіювати перську та еламітську частини Бехістунського напису, який він потім дешифрував.

Генрі Роулінсон
англ. Henry Creswicke Rawlinson
Народився 5 квітня 1810(1810-04-05)[1][2]
Чедлінгтон
Помер 5 березня 1895(1895-03-05)[3][4][…] (84 роки)
Лондон
·грип
Поховання
Бруквудський цвинтарd : 
Країна  Велика Британія
Діяльність мовознавець, археолог, антрополог, політик, військовослужбовець, дипломат, assyriologist
Alma mater Мідлсекський університет
Галузь археологія, лінгвістика
Заклад Форин-офіс[5]
Посада Член 19-го парламенту Сполученого Королівства[6], Член 17-го парламенту Сполученого Королівства[7], ambassador of the United Kingdom to Persiad[5], member of the Council of Indiad[7], President of the Royal Geographical Societyd і President of the Royal Geographical Societyd
Членство Лондонське королівське товариство, Баварська академія наук, Королівське географічне товариство, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Прусська академія наук і Нідерландська королівська академія наук
Батько Абрам Тізак Роулінсон
Мати Eliza Eudocia Albinia Creswicked[2]
Брати, сестри George Rawlinsond
У шлюбі з Louisa Caroline Harcourt Seymourd
Діти Генрі Сеймур Роулінсон
Нагороди
 Генрі Роулінсон у Вікісховищі

Біографія

Роулінсон був сином коняра Абрама Тізака Роулінсона (англ. Abram Tyzack Rawlinson). Його братом був історик Джордж Роулінсон.

Здобув освіту в боро Лондону Ілінг графства Міддлсекс, Мідлсекському університеті.

У 1826 році вступив на військову службу в Ост-Індську компанію. У 1827 році на посаді кадета Ост-Індської компанії прибув до Індії. Там він навчився швидко говорити перською і через 6 років був направлений до Персії для навчання військ шаха. В Ірані він виявив напис на Бехістунській скелі, яку він з ризиком для життя скопіював (фотозйомка в ті роки була відсутня, і йому довелося багато разів підніматися на скелю, щоби змалювати знаки). Конфлікти між британським і перським урядом привели до того, що Роулінсону довелося покинути Персію. У 1840 р. він отримав посаду в Кандагарі (Афганістан) і проявив себе гарним воїном в афганській війні. У 1843–1844 рр. був британським агентом на Аравійському півострові. За власним бажанням у 1844 році отримав нове призначення на посаду британського консула у Багдаді, де у нього з'явився час повернутися до вивчення клинопису. У 1851 р. став Генеральним консулом в Багдаді, йому присвоєно звання підполковника.

Роулінсон скористався цією можливістю, щоб продовжити археологічні дослідження. Вважається, що Роулінсон був знайомий з маловідомими в той час дослідженнями Гротефенда, який поклав початок дешифровці перського клинопису. Навіть попри це, заслуга його у вивченні перського клинопису дуже велика — скопіював і дешифрував раніше невідомий дослідникам Бегістунський напис, який дав багатий матеріал відразу для трьох стародавніх мов. Також він займався розкопками Ніневії і Вавилона, де виявив велику кількість ассиро-вавилонських клинописних написів, які дешифрував у співпраці з іншими ассирологами.

У 1849 Роулінсон повернувся до Англії й опублікував у 1851 р. свої спогади та Бегістунський напис. Він передав зібрані ним артефакти Британському музею й відправився разом з Остіном Г. Лейярд в експедицію по місцях стародавньої Месопотамії. У 1855 р. звільнився з Ост-Індської компанії та провів більшу частину останніх 40 років у м. Лондоні. В Англії Роулінсон познайомився з молодим Джорджом Смітом, котрий завдяки його сприянню став відомим дослідником старожитностей.

У 1856 р. обраний в англійський Парламент і одночасно до Ради Ост-Індської компанії, в якій залишався до реорганізації компанії в 1858 році.

У 1859 р. отримав посаду британського посланця в Тегерані, проте вже в 1860 році пішов з неї у відставку.

З 1865 р. до 1868 р. він знову був членом Парламенту від «Фроум» і знову увійшов до ради Ост-Індської компанії.

Праці

Найважливіша робота (за участю Дж. Сміта):

  • (англ.)«The cuneiform inscriptions of Western Asia» (1861—1870).

Деякі інші найважливіші публікації:

  • (англ.)«The Persian cuneiform lnscriptions at Behistun» (1846);
  • (англ.)«History of Assyria, as collected from the inscriptions discovered in the ruins of Niniveh» (1852);
  • (англ.)«Memorandum on the publication of the cuneiform inscriptions» (1855);
  • (англ.)«A selection from the miscellaneons inscriptions of Assyria» (1870) und
  • (англ.)«England and Russia in the East» (1875).
  • (англ.)George Rawlinson:Memoir of Henry Creswicke Rawlinson, Longmans Green, New York 1898.

Див. також

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Mackie, Colin British Diplomatic Directory (1820-2005) — Форин-офіс.
  6. Hansard 1803–2005
  7. https://www.thegazette.co.uk/London/issue/22187/page/4315

Джерело

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.