Георг Шмідт-Рор

Георг Шмідт-Рор (нім. Georg Albert Johannes Schmidt-Rohr; 24 липня 1890, Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія — лютий 1945, поблизу Мендзижеча) — німецький лінгвіст, керівник дослідницького відділу прикладної соціології мови в Анене́рбе.

Георг Шмідт-Рор
Народився 24 липня 1890(1890-07-24)[1]
Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія[1]
Помер лютий 1945 (54 роки)
М'єндзижеч, Ґміна М'єндзижеч, М'єндзижецький повіт, Любуське воєводство, Польща
Країна  Німеччина
 Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Німеччина
Діяльність германіст
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна

Біографія

Ранні роки. Перша світова війна

Народився в лютеранській сім'ї вчителя Ріхарда Шмідта (1863-1927) і його дружини Іди Міхеліс (1867-1943)[2]. Закінчив гімназію в рідному місті. До початку 1930-х років носив прізвище Шмідт. У 1910-1913 роках вивчав германістику і мови в Берліні і Єні. З 1907 року брав участь в юнацькому русі «Перелітних птахів».

Учасник Першої світової війни, капітан резерву 78-го піхотного полку, був неодноразово поранений. У 1916 році захистив в Єні кандидатську дисертацію на тему «Завдання військового виховання молоді з точки зору педагогіки», в якій спробував зобразити війну як боротьбу за німецьку культуру[3]. У роки війни співпрацював з відомим німецьким діячем пропаганди Паулем Рорбахом, разом з яким в 1918 році розробив політико-мовну концепцію для окупованих областей Росії[4]. У зв'язку з цим виник меморандум «Що потрібно робити, щоб запобігти прийдешній революції?».

Роки Веймарської республіки

У 1919 році одружився з дочкою промисловця Карла Рора Рут Рор, мав трьох дітей: синів Хайнца-Георга (нар. 1922, професор медицини, засновник соціального центру у Віслосі, почесний громадянин міста) і Ульріха (нар. 1926, професор фізики, керівний співробітник інституту Макса Планка) і доньку Христину Тоттен (нар. 1920, мовознавець, завідувач кафедри сучасних мов Університету Клеріон в Пенсільванії, США)[2][5].

Брав активну участь в діяльності руху «Перелітних птахів», провадив викладацьку та педагогічну діяльність, зокрема, викладав в гімназії Фрідріха у Франкфурті-на-Одері. Брав участь в заснуванні Педагогічної академії (1926).

Діяльність за нацистів

У травні 1933 року вступив до НСРПН.

Хоча про теорії Шмідт-Рора писали як про «поворот Коперника у вивченні сутності мови»[6], його головну працю «Мова як утворювач народу» було визнано шкідливою через гіпотезу, що відхилилася від генеральної лінії нацистської партії — расової переваги. Шмідт-Рор був виключений з НСРПН, однак незабаром відновлений завдяки підтримці Карла Гаусгофера.

Підкреслював, що німецька мова є не менш важливим фактором німецької народності, ніж раса та культура[7], а також її найбільшою цінністю.

З 1934 року був членом безлічі націонал-соціалістичних організацій, проте в політиці участі не брав. З 1942 року очолював навчально-дослідний відділ прикладної соціології мови Аненербе. На базі цього відділу за задумом Гіммлера планувалося створити «Таємне політико-мовне управління»[8], спрямоване на розлад культури на окупованих територіях[5].

Наприкінці війни командував з'єднанням фольксштурма на Одері. Інформація про подальшу долю різниться: за одними даними, в лютому 1945 року пропав безвісти (офіційно оголошений мертвим 18 вересня 1949 року), За іншими даними - загинув в бою.

Вважається новатором в сфері мовного обґрунтування націонал-соціалістичної доктрини[9].

Твори
  • Die Aufgaben der militärischen Jugendpflege in pädagogischer Beleuchtung. Jena 1917.
  • Die Sprache als Bildnerin der Völker. Jena 1932
  • Muttersprache. Vom Amt der Sprache bis der Volkswerdung. Jena +1933.

Література
  • Simon G. Sprachwissenschaft im III. Reich. Ein erster Überblick. in: Politische Sprachwissenschaft. Opladen. 1985, 97-141.
  • Simon G. Die sprachsoziologische Abteilung der SS. in: Sprachtheorie, Pragmatik, Interdisziplinäres. Hg. v. KÜRSCHNER, Wilfried ua Tübingen. 1985, 375-396.
  • Simon G. Europagedanke und Sprachpolitik 1933-1945 // Sprachpolitik in Europa - Sprachenpolitik für Europa. Stuttgart 1997, 39-45.
  • Hutton Ch. Linguistics and the Third Reich: Mother-tongue Fascism, Race and the Science of language. London: Routledge, 1999..

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117511226 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Internationales Germanistenlexikon. Bd. 3, 1630.
  3. Michels E. Von der Deutschen Akademie zum Goethe-Institut: Sprach- und auswärtige Kulturpolitik 1923—1960. München 2005. S. 77.
  4. http://homepages.uni-tuebingen.de/gerd.simon/schmidt-rohr.pdf
  5. Deutsche Biographie. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 листопада 2010.
  6. Thierfelder F. Die Sprache-Ausdruck oder Inbegriffdes Volkstums// MdDA, 7 (1932)
  7. Schmidt-Rohr G. Die Sprache als Bildnerin der Völker. Jena 1932. S. 193, 224.
  8. Die sprachsoziologische Abteilung der SS, in: Sprachtheorie, Pragmatik, Interdisziplinäres, Akten d. 19. Linguistischen Kolloquium Vechta 1984; Tübingen, 1985. S. 375-96
  9. Там же.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.