Гербачевський Олександр Федорович

Олександр Федорович Гербачевський народився 12 [24] серпня 1884 року в селі Горбів Люблінської губернії (нині це територія Польщі) в родині православного священика.

У 1907 році закінчив гімназію в м. Варшаві та вступає до Київського університету Святого Володимира на медичний факультет.

У 1912 році закінчує навчання в університеті та починає працювати ординатором хірургічної клініки університету, де проходить академічну школу у талановитого хірурга Миколи Маркіяновича Волковича (1858—1928). Одночасно молодий хірург практикує дільничним лікарем у с. Хоровець Ізяславського повіту.

На початку Першої світової війни О. Ф. Гербачевський мобілізується на фронт. У 1914—1916 роках працює ординатором Третього запасного шпиталю. У 1916—1918 роках завідує хірургічним відділенням 217-го польового запасного шпиталю для поранених.

У 1919—1921 роках працював у медичних закладах м. Тули.

12 липня 1921 року після демобілізації з армії, О. Ф. Гербачевський приїздить до Житомира. Трудова діяльність Олександра Федоровича від моменту переїзду і до останніх днів життя була тісно пов'язана з розвитком охорони здоров'я на Житомирщині. Спочатку О. Ф. Гербачевський працює завідувачем хірургічного відділення 2-ї міської лікарні, а у 1923 році його призначають на посаду Завідувача хірургічного відділення та рентгенстанції лікарні Червоного Хреста (майбутньої обласної лікарні). У листопаді 1924 року він призначається головним лікарем цієї лікарні.

У 1928 році стажувався в Німеччині, де спілкувався з відомими хірургами. У подарунок від німецьких лікарів отримує рентгенівський апарат. І ось у лікарні Червоного Хреста з'являється пересувний рентгенкабінет, і паралельно Олександр Федорович організовує виїзну консультативну поліклініку.

Як голова правління обласного наукового товариства хірургів, Олександр Федорович також багато працює над науковими дослідженнями з хірургії. Перша наукова праця Гербачевського значиться ще в записах Тульського губернського відділу охорони здоров'я за 1921 рік, де була надрукована стаття про хірургічне лікування гангрени кінцівок після висипного тифу. У 20-х роках друкуються інші роботи О. Ф. Гербачевського: «Спосіб фіксації хребців при туберкульозних спондилітах», «Хірургічне лікування травматичної епілепсії», «Спосіб аутопластичної пересадки яєчника при статевому туберкульозі».

Досвідченого хірурга запрошують працювати на кафедри відомих медичних вузів, у столичні клініки. Проте він залишається у Житомирі, де так потрібні його знання та досвід.

За рішенням Раднаркому СРСР в 1938 році лікарня Червоного Хреста зі штатом і устаткуванням переходить у розпорядження Наркомздоров’я України з перейменуванням в обласну хірургічну лікарню. В цей час у ній було розгорнуто 125 ліжок.

Перед війною Олександру Федоровичу виповнилося 57 років. Він виконував функції головного лікаря і головного хірурга. В стаціонарі обласної лікарні вже було 175 ліжок.

З квітня 1941 року Указом Президії Верховної Ради УРСР О. Ф. Гербачевському, одному з перших працівників охорони здоров’я України, присвоєно почесне звання «Заслужений лікар УРСР».

З початком німецько-фашистської окупації, О. Ф. Гербачевський прагнув евакуюватися. Проте не зміг. Певний час переховувався і хворів. Проаналізувавши ситуацію, він приймає мужнє і єдине вірне в той час рішення — залишитися в тилу і всіляко допомагати хворим людям та борцям проти фашистів.

У липні-вересні 1941 року Олександр Федорович приступив до роботи в хірургічному відділенні Житомирської міської лікарні і працював там до визволення міста. Тут створив підпільну групу опору німецьким окупантам. Це була щоденна, щогодинна боротьба, сповнена смертельної небезпеки. Поряд з роботою лікаря, О. Ф. Гербачевський організовує шефство жителів окупованого міста над пораненими полоненими. Часто відвідує концтабір «Шталанг 358» на Богунії (лікар досконало володів німецькою мовою), добивається переведення частини військовополонених до лікарень міста та навколишніх сіл. Протягом 1942 року О. Ф. Гербачевський перевів із табірного госпіталю до хірургічного відділення міської лікарні 10 важкохворих, сприяв подальшому звільненню їх з полону. Медики на чолі з О. Ф. Гербачевським лікували партизанів, а також передавали у загін медикаменти, інструментарій, перев'язувальний матеріал тощо. Після війни Олександру Федоровичу приходило десятки листів з подяками від поранених та врятованих від фашистів людей, яких він повернув до життя.

В Державному архіві Житомирської області є справа — «Підпільна робота О. Ф. Гербачевського в період тимчасової німецько-фашистської окупації». З неї постає невгасимої безстрашності та відданості народу лікар з великої літери.

Після звільнення Житомирщини від окупантів, Олександр Федорович з грудня 1944 по травень 1945 р. виконує обов’язки завідувача відділу охорони здоров’я, а потім був призначений на посаду головного лікаря обласної лікарні, і одночасно — на посаду головного хірурга облздороввідділу. Значну роботу в той час він проводив з мобілізації медичних працівників та населення області на відбудову зруйнованих під час війни лікувальних закладів. В той час в обласній хірургічній лікарні працювало 8 лікарів і 32 медичні сестри.

3 1950 року обласна лікарня стає багатопрофільною з терапевтичним, неврологічним, хірургічним, ортопедо-травматологічним, онкологічним, отоларингологічним, урологічним відділеннями. Відкрита обласна консультативна поліклініка. В 1958 р. лікарня розширюється до 175 ліжок, з 1960 — до 300. Починають будуватись нові корпуси лікарні, в 1960 — триповерховий корпус на 200 ліжок, в 1967 p. — чотирьохповерховий корпус; лікарня вже нараховує 525 ліжок. В тому ж 1967 р. побудовано приміщення консультативної поліклініки, а в 1969 — введено в дію триповерховий корпус, де були розміщені обласна стоматологічна поліклініка та відділення щелепно-лицьової хірургії. B лікарні розгорнуті нові спеціалізовані відділення: дитячої хірургії; нейрохірургічне, опікове, ендокринологічне, торакальної хірургії.

У Житомирській обласній лікарні було впроваджено новий метод лікування трофічної виразки, велику увагу Олександр Федорович приділяв розвитку торакальної хірургії — операціям на серці та легенях, а також складнішим — з пересадки органів. За багато років роботи він, рятуючи людей, особисто зробив тисячі операцій.

Поряд з практичною діяльністю багато уваги приділяється і науковій діяльності. Олександр Федорович Гербачевський узагальнив свій досвід в 15-ти наукових працях. Він умів і любив вчити інших, створював умови для наукової діяльності молодих спеціалістів, які працювали в обласній лікарні та медичних працівників області. Олександр Федорович запрошує до Житомира для читання лекцій про нові методи лікування хвороб відомих хірургів — Миколу Михайловича Амосова (1913—2002), Михайла Сидоровича Коломійченка (1892—1973), анестезіолога професора Анатолія Івановича Тріщинського (1923—2009) та інших видатних медиків того часу.

Під керівництвом О. Ф. Гербачевського шість лікарів обласної лікарні захистили дисертації на звання кандидатів медичних наук: Г. М. Сальков, А. О. Савченко, К. І. Шелестюк, С. А. Бейгельман, Р. А. Бех, В. П. Євтушенко. Співробітниками обласної лікарні виконано декілька сотень наукових праць, у лікарні видавалися збірники наукових робіт.

У 1969 році за видатні успіхи в організаторській, професійній та суспільній діяльності О. Ф. Гербачевському присвоюється почесне звання Героя Соціалістичної Праці.

У жовтні 1972 року О. Ф. Гербачевський залишає посаду головного лікаря і стає головним консультантом лікарні, очолює Раду наставників.

В 1974 році у 90-річному віці він був обраний заступником голови 29-го Всесоюзного з’їзду хірургів, який відбувся в м. Києві. Це був його останній з’їзд.

3 жовтня 1979 року Олександр Федорович Гербачевський відійшов у вічне життя. Похований у м. Житомирі на Корбутівському кладовищі.

Олександр Федорович був культурною, інтелігентною людиною, виявляв інтерес до історії, літератури, живопису, любив бувати наодинці з природою. Світла пам'ять про нього залишилася: методи, започатковані ним, ще й досі застосовуються лікарями, а Житомирська обласна лікарня з 1992 року носить ім'я видатного лікаря, генія свого часу. Навесні 1992 року в Житомирі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на головному корпусі обласної клінічної лікарні.

У 1996 році засновано Житомирську обласну щорічну медичну премію імені О. Ф. Гербачевського з метою відзначення працівників за їх особистий внесок у розвиток медицини як галузі, вдосконалення надання медичної допомоги населенню, зміцнення матеріально-технічної бази установ охорони здоров’я, впровадження новітніх методів діагностики та лікування.

15 вересня 2002 року на території обласної клінічної лікарні імені О. Ф. Гербачевського відбулося урочисте відкриття пам'ятника відомому вченому — як знак великої пошани від усієї громадськості Житомирщини.

4 листопада 2021 року депутати житомирської обласної ради під час 6-го сесійного засідання підтримали рішення щодо виділення коштів на розробку проєктно-кошторисної документації для реконструкції Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Вартість проєкту складає майже 17 млн грн. Загальна вартість реконструкції лікарні, а також декількох спортивних об’єктів, передбачених у програмі «Велике будівництво» коштуватиме близько 2 мільярдів гривень.[1]

Наукові праці, тези доповідей

• Анализ реаниматологической помощи в условиях областной больницы / А. Ф. Гербачевский [и др.] // Обезболивание и реанимация в условиях клиники и скорой помощи : материалы I съезда анестезиологов УССР. — Киев : Здоров’я, 1966. — С. 50—51.
• Бзынко В. Ф. Множественные непаразитарные кисты печени / В. Ф. Бзынко, А. Ф. Гербачевский // Научные труды врачей Житомирской области Украинской ССР. — Житомир, 1959. — С. 108—111.
• Гербачевский А. Ф. Радикальные и паллиативные повторные операции на пептических язвах, пенетрирующих в переднюю брюшную стенку / А. Ф. Гербачевский, В. Н. Красномовец // Научные труды врачей Житомирской области Украинской ССР. — Житомир : 1959. — С. 94—106.
• Гербачевский А. Ф. Профилактика хирургических заболеваний: из опыта Житомирского облздравотдела / А. Гербачевский // Медицинский работник. — 1953. — 27 окт.
• Гербачевский А. Ф. Активное выявление хирургических больных и плановое их оздоровление в Житомирской области / А. Ф. Гербачевский // Труды VIII съезда хирургов Украинской ССР, 8—13 июня 1954 г. — Киев : Госмедиздат УССР, 1955. — С. 28—32.
• Гербачевский А. Ф. Житомирская областная больница /А. Ф. Гербачевский // Тезисы докладов на семинаре слушателей международных курсов больничных администраторов Всемирной организации здравоохранения по вопросам организации медицинского обслуживания сельского населения в Житомирской области, 18—23 мая 1971 г. — Житомир, 1971. — С. 20—25.
• Гербачевський О. Комплексна медична допомога на селі : про розвиток спеціалізованої медичної допомоги на селі / О. Гербачевський // Радянська Житомирщина. — 1969. — 24 вересня.
• Гербачевский А. Ф. Костный туберкулёз и Красный Крест / А. Ф. Гербачевский // Волынский пролетарий. — 1923. — 23 нояб. — (Неделя Украинского Красного Креста).
• Гербачевский А. Ф. Оперативно-сохраняющие способы лечения гангрен конечностей после сыпного тифа / А. Ф. Гербачевский // Пульс. — 1995. — 14 груд.
• Гербачевский А. Ф. Порочная осанка и начальные формы искривления позвоночника у школьников / А. Ф. Гербачевский, С. И. Гервиц, А. М. Пестерева // Тезисы докладов ІІ-й украинской научно-практической конференции по вопросам хирургии детского возраста. — Киев : [б. и.], 1963. — С. 197—198.
• Гербачевский А. Ф. Порочная осанка и начальные формы искривления позвоночника у школьников / А. Ф. Гербачевский, С. И. Гервиц, А. М. Пестерева // Хирургия, травматология и ортопедия детского возраста : труды ІІ украинской научно-практической конференции хирургов детского возраста. — Киев : Здоров’я, 1965. — С. 212—213.
• Гербачевский А. Ф. Речь в прениях по докладу «Состояние и задачи хирургической помощи населению Украинской ССР» / А. Ф. Гербачевский // Труды Х съезда хирургов Украинской ССР, 2—5 июля 1962 г., г. Харьков — Киев : Госмедиздат УССР, 1964. — С. 38—39.
• Гербачевский А. Ф. Речь в прениях по докладу «Состояние и меры улучшения травматологической помощи в угольной, металлургической и горнорудной промышленности УССР» / А. Ф. Гербачевский // Труды IX съезда хирургов Украинской ССР, 26 июня-1 июля 1958 г. — Киев: Госмедиздат УССР, 1960. — С. 119.
• Гербачевский А. Ф. Речь в прениях по докладу на тему: «Организация борьбы с производственным травматизмом в машиностроительной промышленности и сельском хозяйстве» / А. Ф. Гербачевский // Труды IV съезда травматологов и ортопедов Украины, 17—19 июня 1959 г., г. Харьков. — Киев : Госмедиздат УССР, 1960. — С. 89.
• Гербачевский А. Ф. Роль районного хирурга в выявлении и лечении больных костно-суставным туберкулёзом / А. Ф. Гербачевский // Труды республиканского научного общества травматологов и ортопедов УССР. — Киев : [б. и.], 1958. — С. 121—123.
• Научные работы врачей Житомирской области : указатель лит. (1946—1978) / сост. Т. Е. Музычук, Л. В. Старикова / Житомирский обл. отдел здравоохранения, Житомирская обл. науч. мед. библиотека. — Житомир : [б. и], 1979. — 56 с. — Авт. покажч. О. Ф. Гербачевський — 73, 377, 378, 378, 580, 589, 590, 591, 592, 593, 594, 662.

1. У Житомирі реконструюють дві лікарні в рамках «Великого будівництва» - zhytomyr-future.com.ua (укр.). Процитовано 5 листопада 2021.