Люблінська губернія
Люблінська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця, одна з губерній Царства Польського в складі Російської імперії. Значну частку населення губернії становили українці.
Люблінська губернія | ||||
Герб | ||||
| ||||
Центр | Люблін | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1837 | |||
Площа | 16 900 | |||
Населення | 1 341 000 осіб (1905) | |||
Густота | 79.3 осіб / км² | |||
Попередники | Люблінське воєводство | |||
Наступники | Холмська губернія |
Історія
Утворена 1837 року з Люблінського воєводства. В 1842 році Пулавський повіт перейменовано на Новоолександрійський. В 1844 році приєднана територія ліквідованої Підляської губернії, яка в 1867 році була виділена як Седлецька губернія.
В 1912 році до Люблінської губернії була приєднана частина ліквідованої Седлецької губернії (Гарволінський, Луківський, Седлецький, Соколовський повіти, частково Радинський і фрагменти Константинівського і Володавського), а з частини Люблінської губернії (Білгорайський, Холмський, Грубешівський, Томашівський, Замостський повіти і частково Красниставський і Любартівський) утворена Холмська губернія.
Адміністративний поділ
З 1867 до 1912 року поділялась на 10 повітів:
№ п/п | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення[1] (1897), осіб |
---|---|---|---|---|
1 | Білгорайський | м. Білґорай (5 846 осіб) | 1 500,8 | 96 332 |
2 | Грубешівський | м. Грубешів (10 639 осіб) | 1 291,3 | 101 392 |
3 | Замостський | м. Замостя (14 705 осіб) | 1 569,6 | 119 783 |
4 | Красниставський | м. Краснистав (9 846 осіб) | 1 329,3 | 100 655 |
5 | Любартівський | м. Любартув (5 237 осіб) | 1 200,4 | 86 894 |
6 | Люблінський | м. Люблін (50 385 осіб) | 1 601,3 | 156 732 |
7 | Новоолександрійський | м. Пулави (8 617 осіб) | 1 491,9 | 145 362 |
8 | Томашівський | м. Томашів (6 233 осіб) | 1 213,4 | 98 783 |
9 | Холмський | м. Холм (18 452 осіб) | 1 865,9 | 137 585 |
10 | Янівський | м. Янів (7 919 осіб) | 1 725,5 | 117 144 |
Площа — 16,9 тис. км².
Населення — 1 341 тис. осіб (1905).
Населення
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку губернії становила 35,2 %, поляків — 49,6 %, євреїв — 14 %, німців — 0,9 %, росіян — 0,1 %, циган — 0,01 %, татар — 0,0003 %[2].
Розподіл населення в повітах губернії за національністю (перепис 1897 року) | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Повіт | Поляки | Українці | Євреї | Росіяни | Німці | |
Білгорайський | 62.7 % | 20.8 % | 9.3 % | 6.9 % | … | |
Грубешівський | 23.1 % | 59.6 % | 14.5 % | 1.9 % | … | |
Замостський | 73.9 % | 7.7 % | 12.2 % | 5.6 % | … | |
Красниставський | 80.3 % | 5.5 % | 10.9 % | 2.8 % | … | |
Любартівський | 81.5 % | 1.8 % | 11.6 % | … | 4.3 % | |
Люблінський | 73.5 % | … | 20.3 % | 3.5 % | 1.7 % | |
Новоолександрійський | 73.5 % | 1.7 % | 16.6 % | 6.5 % | … | |
Томашівський | 36.5 % | 49.5 % | 11.1 % | 2.5 % | … | |
Холмський | 34.5 % | 33.4 % | 12.7 % | 6.3 % | 12.7 % | |
Янівський | 84.5 % | 1.2 % | 9.9 % | 2.8 % | … | |
По губернії | 62.9 % | 16.9 % | 13.4 % | 4.1 % | 2.2 % |
Примітки
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 березня 2016.
- Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 289. (рос. дореф.)