Люблінська губернія

Люблінська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця, одна з губерній Царства Польського в складі Російської імперії. Значну частку населення губернії становили українці.

Люблінська губернія

Герб
Центр Люблін
Утворено 1837
Площа 16 900
Населення 1 341 000 осіб (1905)
Густота 79.3 осіб / км²
Попередники Люблінське воєводство
Наступники Холмська губернія

Історія

Утворена 1837 року з Люблінського воєводства. В 1842 році Пулавський повіт перейменовано на Новоолександрійський. В 1844 році приєднана територія ліквідованої Підляської губернії, яка в 1867 році була виділена як Седлецька губернія.

В 1912 році до Люблінської губернії була приєднана частина ліквідованої Седлецької губернії (Гарволінський, Луківський, Седлецький, Соколовський повіти, частково Радинський і фрагменти Константинівського і Володавського), а з частини Люблінської губернії (Білгорайський, Холмський, Грубешівський, Томашівський, Замостський повіти і частково Красниставський і Любартівський) утворена Холмська губернія.

Адміністративний поділ

З 1867 до 1912 року поділялась на 10 повітів:

№ п/п Повіт Повітове місто Площа,
верст²
Населення[1]
(1897), осіб
1 Білгорайський м. Білґорай (5 846 осіб) 1 500,8 96 332
2 Грубешівський м. Грубешів (10 639 осіб) 1 291,3 101 392
3 Замостський м. Замостя (14 705 осіб) 1 569,6 119 783
4 Красниставський м. Краснистав (9 846 осіб) 1 329,3 100 655
5 Любартівський м. Любартув (5 237 осіб) 1 200,4 86 894
6 Люблінський м. Люблін (50 385 осіб) 1 601,3 156 732
7 Новоолександрійський м. Пулави (8 617 осіб) 1 491,9 145 362
8 Томашівський м. Томашів (6 233 осіб) 1 213,4 98 783
9 Холмський м. Холм (18 452 осіб) 1 865,9 137 585
10 Янівський м. Янів (7 919 осіб) 1 725,5 117 144

Площа — 16,9 тис. км².

Населення — 1 341 тис. осіб (1905).

Найбільші міста Люблін, Замость, Холм (до 1912).

Населення

Населення Люблінської губернії. 1897 р.
Частка українськомовного населення в повітах Люблінської губернії за даними перепису населення 1897 року

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку губернії становила 35,2 %, поляків — 49,6 %, євреїв — 14 %, німців — 0,9 %, росіян — 0,1 %, циган — 0,01 %, татар — 0,0003 %[2].

Розподіл населення в повітах губернії за національністю
(перепис 1897 року)
Повіт Поляки Українці Євреї Росіяни Німці
Білгорайський 62.7 % 20.8 % 9.3 % 6.9 %
Грубешівський 23.1 % 59.6 % 14.5 % 1.9 %
Замостський 73.9 % 7.7 % 12.2 % 5.6 %
Красниставський 80.3 % 5.5 % 10.9 % 2.8 %
Любартівський 81.5 % 1.8 % 11.6 % 4.3 %
Люблінський 73.5 % 20.3 % 3.5 % 1.7 %
Новоолександрійський 73.5 % 1.7 % 16.6 % 6.5 %
Томашівський 36.5 % 49.5 % 11.1 % 2.5 %
Холмський 34.5 % 33.4 % 12.7 % 6.3 % 12.7 %
Янівський 84.5 % 1.2 % 9.9 % 2.8 %
По губернії 62.9 % 16.9 % 13.4 % 4.1 % 2.2 %

Примітки

  1. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 березня 2016.
  2. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 289. (рос. дореф.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.