Герб Пушкіно

У зеленому полі між звисаючими по сторонах пурпурними пологами з золотою бахромою, підхопленою виступаючими за краї щита зав’язками пурпурового кольору з золотими китицями – золотий верхній ярус дзвіниці з церковним шатром завершеним чотирьохпроменевим, візерунковим на кінцях хрестом з однією видимою аркою, яка заповнена блакиттю та обтяженою дзвоном того ж металу.

Символіка золотої дзвінці у гербі міського поселення Пушкіно багатозначна: Дзвіниця символізує багаті церковні традиції – поселення стало домовою вотчиною московських патріархів. Дзвіниця – символ однієї з найдавніших пам’яток Пушкіно – церкви святого Миколая, яка була збудована у 1692 році. Дзвіниця з аркою – алегорія старої Троїцької дороги, яка веде в Троїце-Сергієву лавру до мощей преподобного Сергія Радонезького. Дзвін – символ надихаючої божественної сили, заклику. За навіс символічно показує важливу подію в історії міста – виникнення тут Московського загальнодоступного художнього театру (МХТ, з 1920 року МХАТ). Золото – символ багатства, сталості, поваги та інтелекту, вищої сили. Пурпур – символ слави, благородства, стародавності походження, вищої влади. Зелений колір – символ природи, здоров’я молодості, життєвого росту, символічно показує розташування міста серед лісових масивів. Блакитний колір – символ краси, величі, духовності, також він відображає географічне розташування Пушкіно у міжріччі Клязьми, Серебрянки, Учі та на березі Учинського водосховища. [1]