Пушкіно

За найпопулярнішою версією назва Пушкіно виникла у другій половині XIV століття від прізвиська його власника боярина Григорія Олександровича Морхиніна-Пушки, предка О. С. Пушкіна. У XV столітті село Пушкіно належало московським митрополитам. У XVIII столітті тут починає розвиватись промислове виробництво — ткацькі мануфактури, які виробляють шерстяне сукно, шовкові хустки. 17 серпня 1925 року Пушкіно отримало статус міста. 12 липня 1929 року місто стало районним центром, того ж року з Москви у Пушкіно пройшла перша електричка. 1953 року отримав статус міста обласного підпорядкування, водночас розпочалось бурхливе будівництво. [1]

Місто Пушкіно має власну символіку — герб та прапор. Міську символіку ухвалено 24 червня 2010 року. Геральдичні кольори — зелений та пурпуровий, основою символіки є зображення церковної дзвіниці.[2][3]

Текстильна промисловість (ВАТ з виробництва штучних матеріалів «Мамонтовка») Виробництво художніх виробів: художньо-виробниче підприємство «Софрино» займається виробництвом свічок, ікон, одягу для священиків.

Залізнична станція в Пушкіно

З Москвою місто пов'язане безсвітлофорною федеральною трасою, яка 2008 року була рекунструйована біля міста Корольов у 5-ти смугову в кожну сторону. Також з Москвою Ашкуно пов'язане приміською залізницею із станцією «Пушкіно-кінцева» у центрі міста. Відстань між станціями Пушкіно та Москва-Ярославська становить 30 кілометрів, орієнтовний час у дорозі 39 хвилин. Станом на жовтень 2015 року вартість квитка 76 російських рублів. Окрім того до Москви можна доїхати на потязі.[4]

[5]

У Пушкінському районі функціонує 5 вищих навчальних закладів: Московський державний університет сервісу, Академія економічної безпеки МВС Росії, академія державної протипожежної служби МНС та ліквідації наслідків стихійних лих, Інститут технології туризму, філія Сучасної гуманітарної академії.

У Пушкінському районі розташовано кліматобальнеологічний курорт Тишково. Також у місті є санаторій Пушкіно, який належить уряду Московської області. [6]

У місті є краєзнавчий музей.

Водонапірна башта — один з найбільш впізнаваних символів Пушкіно

У північній частині міста — церква святого Миколая (1692-1694 рр) збудована на замовлення патріарха Адріана. У 5 км на схід від Пушкіно в селі Комягіно — Сергієвська церква (1678).[7]

У літні сезони 1920-1928 рр у Пушкіно на дачі Румянцева жив Володимир Маяковський. У 1969 році відкрилась бібліотека — музей поета.

• Кутна Гора, Чехія
• Верт, Нідерланди
• Орівесі, Фінляндія
• Постави, Білорусь
• Орша, Білорусь