Герега Галина Федорівна

Гере́га Гали́на Фе́дорівна (народилась 9 серпня 1959(19590809) в селі Глинець Яворівського району Львівської області) — українська політикиня, олігарх, меценатка, заступниця міського голови і секретарка Київради з 20 квітня 2011 по 5 червня 2014 року.

Герега Галина Федорівна
Герега Галина Федорівна
в.о. Київського міського голови — секретар Київради
12 липня 2012  5 червня 2014
Попередник Леонід Черновецький
Наступник Віталій Кличко
Народилася 9 серпня 1959(1959-08-09) (62 роки)
Глинець, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Відома як політична діячка
Громадянство  СРСР Україна
Національність українка
Освіта КНТЕУ (1983)
У шлюбі з Герега Олександр Володимирович
Діти син
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

12 липня 2012 — 5 червня 2014 року виконувала обов'язки Київського міського голови, здійснювала повноваження Київського міського голови[1], у зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення про відставку міського голови Леоніда Черновецького (відповідно до його заяви 1 червня 2012 року).

Депутатка Київради від фракції «Громадський актив Києва» V та VI скликань. Володіє мережею будівельних гіпермаркетів «Епіцентр»[2][3] разом із чоловіком.

Життєпис

Народилась 9 серпня 1959 року в селі Глинець Яворівського району Львівської області.

Освіта

Кар'єра та бізнес

Політична та громадська діяльність

2006 року отримала мандат депутатки Київради, фракція «Громадський актив Києва». Депутат Київради V і VI скликань. Секретарка постійної комісії Київради з питань торгівлі підприємництва, громадського харчування та послуг[7].

20 квітня 2011 року обрана на посаду секретарки Київради[8]. За це проголосували 89 зі 120 депутатів, її кандидатуру вніс мер Києва Леонід Черновецький[9].

2012 року балотувалася до ВРУ за 215 округом (Київ, Троєщина), перемогу натомість здобув кандидат від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко[10][11]. Підрахунок протоколів з дільничих виборчих комісій (ДВК) в окружній виборчій комісії (ОВК) був розцінений деякими представниками ЗМІ та опозиції як фальсифікація виборів на користь Гереги. Зокрема, за первісним протоколом однієї з ДВК, за кількістю голосів Іллєнко випереджував Герегу, але в уточненому протоколі цифри за цих кандидатів переставили місцями. Перерахунок голосів по дільниці підтвердив вірність первісного протоколу і загальну перемогу Іллєнка в окрузі[12][13].

Представник Гереги Петро Ковтун заявив, що прихильники Іллєнка здійснювали фізичний і моральний тиск на членів ОВК, і запропонував перерахувати бюлетені на 79 дільницях[14]. Про тиск заявили деякі члени ОВК, зокрема секретар комісії Віра Паламар[джерело?]. Галина Герега програш не визнала, заявивши, що опоненти використовували тиск на членів ОВК та брудні технології[15].

З 2014 року — голова Українського інституту дослідження екстремізму[16].

У січні 2014-го у Львові, а в лютому і в Дніпрі активісти проводили бойкот магазинів «Епіцентр», що належали Галині Герезі та її чоловіку[17][18].

2018 стало відомо, що Галина та Олександр Гереги продовжили вести бізнес в тимчасово окупованому Криму, відкривши для цього компанію в Московській області й переоформивши магазини Нова лінія з новою назвою «Новацентр»[19]. Олександр запевняв, що це неправда, пояснюючи, що його компанія вирішила не продавати приміщення, де розташовано магазини[20].

Меценатство

  • 2008 року в Городку Хмельницької області було побудовано спортивний клуб «Епіцентр»[21].
  • 2014 року там же було відкрито ще один однойменний спортивний клуб.
  • Галина зробила ремонт у школі-інтернаті № 26 для дітей із вадами розумового розвитку в Києві[22].
  • 2016 року «Епіцентр» забезпечив будматеріалами та оргтехнікою побудову першої шкільної медіатеки в с. Балабине Запорізької області для дітей із вадами розвитку. Участь у відкритті разом із Мариною Порошенко брала і Галина Герега.[23]

Родина

Відзнаки

  • Орден «За заслуги» I ст. (22 січня 2014) З нагоди Дня Соборності та Свободи України[24].
  • Орден «За заслуги» II ст. (5 липня 2012) За значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[25].
  • Орден «За заслуги» III ст. (2 вересня 2009) за вагомий особистий внесок у розвиток підприємництва та ринкової інфраструктури в Україні, значні досягнення у професійній діяльності та з нагоди Дня підприємця[26].
  • Орденом 1025-річчя хрещення Київської Русі (9 вересня 2013) За допомогу в підготовці та проведенні 1025-ї річниці Хрещення Київської Русі[27].
  • Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2008).
  • Медаль «Івана Мазепи» — за визначну благодійну діяльність (2019)[28].

Власність

Примітки

  1. Частиною другою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що заступник міського голови — секретар Київради здійснює повноваження Київського міського голови у разі звільнення голови з посади у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.
  2. Секретарем Київради стала співвласниця «Епіцентру» / Український тиждень
  3. Попов підтвердив, що місце Черновецького займе Герега // Українська Правда, 03 червня 2012
  4. Національна бібліотека України ім. Вернадського
  5. 200 самых богатых людей Украины 2011 года. Рейтинг Фокуса Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  6. 200 самых богатых людей Украины. Рейтинг Фокуса 2010 Архівовано 19 квітня 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  7. Рік після виборів: «ГАК» підбиває підсумки
  8. Київрада обрала секретарем Г. Герегу / РБК-Україна
  9. Новим секретарем Київради обрана сьогодні представниця фракції «Громадський актив Києва» Галина Герега Архівовано 25 грудня 2011 у Wayback Machine. / Українське радіо
  10. Одномандатний виборчий округ №215. Вибори 2012. Центральна виборча комісія України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
  11. Стало відомо, хто переміг на скандальному окрузі № 215. Korrespondent.net (укр.). Процитовано 28 червня 2018.
  12. На ОВК №215 відбувається публічний перерахунок бюлетенів з дільниці, де результат сфальшовано на користь Гереги. ВО «Свобода». 30 жовтня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.
  13. 5 канал (30 жовтня 2012). Округ №215. Іллєнко перемагає, Герега звозить до ОВК молодиків. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  14. Доверенное лицо Гереги шокирован беспределом «свободовцев»
  15. Галина Герега: «Я перемогла на виборах, але не буду ні з ким воювати». gerega.com.ua (укр.). 1 листопада 2012. Архів оригіналу за 19 квітня 2013.
  16. Офіційний сайт Українського інституту дослідження екстремізму
  17. Эпицентр нечестного бизнеса. Процитовано 21 травня 2017.
  18. Цензор.НЕТ. Во Львове активисты заблокировали "Эпицентр", чтобы остановить бизнес депутата ПР Гереги. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 21 травня 2017.
  19. Власник мережі «Епіцентр» депутат Герега має бізнес в Криму і фірму в Росії – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 липня 2019.
  20. Gazeta.ua (28 червня 2019). Кому належить колишній український бізнес в Криму. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 4 липня 2019.
  21. Офіційний сайт спортивного клубу «Епіцентр»
  22. Герега за особисті кошти зробила ремонт в їдальні школи-інтернату
  23. У Запоріжжі Марина Порошенко відкрила першу Медіатеку
  24. Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності та Свободи України | від 22.01.2014 № 27/2014. rada.gov.ua. Процитовано 28 червня 2018.
  25. Про відзначення державними нагородами України | від 05.07.2012 № 435/2012. rada.gov.ua. Процитовано 28 червня 2018.
  26. Указ Президента України від 2 вересня 2009 року № 695/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  27. Предстоятель УПЦ вручил награды за помощь в организации и проведении 1025-й годовщины Крещения Киевской Руси. orthodox.org.ua (рос.). Процитовано 28 червня 2018.
  28. Нагороджені міжнародною медаллю Івана Мазепи. Буквоїд. 2 січня 2019. Архів оригіналу за 2 січня 2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.