Герман Гефле (1898)

Герман Гефле (нім. Hermann Höfle; 12 вересня 1898, Аугсбург — 9 грудня 1947, Братислава) — німецький офіцер,обергруппенфюрер НСКК і СС, генерал поліції і військ СС.

Герман Гефле
нім. Hermann Höfle
Народився 12 вересня 1898(1898-09-12)[1][2]
Аугсбург, Баварія, Німецька імперія[1]
Помер 9 грудня 1947(1947-12-09)[1] (49 років)
Братислава, Чехословаччина[1]
·повішення
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька[2]
Учасник Перша світова війна
Членство СА
Військове звання  Обергруппенфюрер СС,
 генерал поліції (20 квітня 1944),
 генерал військ СС (20 липня 1944)
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден крові
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Бронзовий Іспанський Хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Кільце «Мертва голова»

Біографія

Учасник Першої світової війни. У 1919-20 роках — член Добровольчого корпусу Еппа. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. У липні 1934 вийшов у відставку в чині майора. Близький друг Ернста Рема. У серпні 1934 року вступив в НСКК. Обіймав керівні посади в НСКК: керівника НСКК в Мюнхені (серпень 1934 — січень 1937), командира школи командного складу НСКК (січень-червень 1937), командир бригади НСКК «Остмарк» (червень-вересень 1937). 1 травня 1937 року вступив в НСДАП (квиток № 3 924 970). З вересня 1937 року — командир мотогрупи НСКК «Нижня Сілезія», з грудня 1941 року — «Верхня Сілезія». 1 липня 1943 року переведений з НСКК в СС. З 15 вересня 1943 по 5 жовтня 1944 року — вищий керівник СС і поліції «Центр» (штаб-квартира — Ганновер). 20 вересня 1944 року призначений вищим керівником СС і поліції в Словаччині. Керував проведенням каральних операцій проти повстанців, організатор масових страт. Після закінчення війни виданий чехословацькій владі. За військові злочини в Словаччині засуджений до смертної кари. Повішений (за деякими джерелами — помер у в'язниці 3 грудня).

Звання

Нагороди

Література
  • Ruth Bettina Birn: Die Höheren SS- und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste Verlag, Düsseldorf, 1986. ISBN 3-7700-0710-7.
  • Dorothee Hochstetter: Motorisierung und Volksgemeinschaft: Das nationalsozialistische Kraftfahrkorps (NSKK), 1931–1945, Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 2005, ISBN 978-3-486-57570-5.
  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Fischer, Frankfurt am Main 2007. ISBN 978-3-596-16048-8.
  • Wolfgang Venohr: Aufstand für die Tschechoslowakei. Der slowakische Freiheitskampf von 1944. Christian Wegner-Verlag, Hamburg 1969.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 162

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #140876995 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Venohr Aufstand — С. 313.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.