Глаголична система числення

Глаголична система числення — система числення, поширена у старослов'янських пам'ятках і сучасній церковнослов'янській мові. Полягає у позначенні чисел буквами глаголиці — за зразком іонійської системи нумерації.

Історія

Глаголична система, на відміну від кирилиці (що використовувала для запису чисел переважно лише ті букви, що вели походження від грецьких, разом з грецьким числовим значенням — всупереч своєму алфавітному порядку), брала за основу алфавітний порядок, прийнятий у глаголиці, послідовно присвоюючи літерам значення від 1 до 9, від 10 до 90 і т.д. Таким чином, глаголичні й кириличні літери з однаковими назвами й звучанням можуть відрізнятись за числовим значенням.

Таблиця відповідності літер числам

Число Грецький алфавіт Глаголиця
1 Α, α Ⰰ (аз)
2 Β, β Б (буки)
3 Γ, γ В (віди)
4 Δ, δ Г (глаголь)
5 Ε, ε Д (добро)
6 Ϛ, ϛ (стигма) Е (єсть)
7 Ζ, ζ Ж (живіте)
8 Η, η S (зіло)
9 Θ, θ З (земля)
10 Ι, ι I (і)
20 Κ, κ И (іже)
30 Λ, λ Ћ (гервь)
40 Μ, μ К (како)
50 Ν, ν Л (люди)
60 Ξ, ξ М (мисліте)
70 Ο, ο Н (наш)
80 Π, π О (он)
90 Ϟϟ (коппа) П (покой)
100 Ρ, ρ Р (рци)
200 Σ, ς С (слово)
300 Τ, τ Т (твердо)
400 Υ, υ У (ук)
500 Φ, φ Ф (ферт)
600 Χ, χ Х (хір)
700 Ψ, ψ Ѡ (от)
800 Ω, ω Щ (шта)
900 Ϡϡ (дисигма) Ц (ци)
1000 Ч (черв)

Тисячі позначалися таким чином: до відповідної літери-цифри ліворуч приписували нахильну рису з двома поперечними рисками — ҂ (Юнікод U+0482).

Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.