Коппа (літера)
Ко́ппа (грец. κόππα, дав.-гр. ϙόππα, у латинізованому запису koppa чи qoppa) — літера грецької абетки. Архаїчне написання Ϙ, ϙ, пізніше — Ϟ ϟ.
Історія
У фінікійському алфавіті існувала літера коф, що позначала фонему /q/, звичайну для семітських мов. Форма букви може походити від зображення голки з вушком, вузла, чи навіть мавпи зі звішеним донизу хвостом[1][2][3]. Деякі навіть припускали, що походження накреслення літери «коф» ще давніше: від єгипетського ієрогліфа з фонетичним значенням wj[4][5]. Греки, адаптувавши фінікійське письмо для своєї мови, дали літері назву «коппа».
Припускають, що первісно «коппа» призначалася для передачі лабіалізованого велярного проривного, наприклад, /kʷ/ чи /kʷʰ/[6]; глухий язичковий проривний звук /q/ був відсутній у грецькій фонологічній системі. Надалі в давньогрецьких діалектах /kʷ/ і /kʷʰ/ змінилися відповідно в /p/ і /pʰ/[7]. Тому різні накреслення букви «коппа» перетворили на дві окремі літери: Ϙ («коппа»), що стала позначати фонему /k/ перед голосними заднього ряду;[8] і Φ, φ («фі»), яка первісно передавала придиховий звук /pʰ/, чия вимова надалі змінилася в /f/[9][10].
Деякий час «коппа» використовувалася для позначення /k/ перед голосними заднього ряду, але згодом була витіснена буквою Κ, κ («каппа»), однак продовжувала використовуватися для позначення числа 90. З часом накреслення літери змінилося і стало Z-подібним ().
Нащадки
- У латині від коппи походить літера Q («ку»).
- У кирилиці — кирилична коппа.
«Коппа» в Юнікоді
Зовнішній вигляд | Кодова позиція | Назва |
---|---|---|
Ϙ | U+03D8 | Greek Letter Archaic Koppa |
ϙ | U+03D9 | Greek Small Letter Archaic Koppa |
Ϟ | U+03DE | Greek Letter Koppa |
ϟ | U+03DF | Greek Small Letter Koppa |
Див. також
- Коф
- Q (латиниця)
Примітки
- Travers Wood, Henry Craven Ord Lanchester, A Hebrew Grammar, 1913, p. 7. A. B. Davidson, Hebrew Primer and Grammar, 2000, p. 4. The meaning is doubtful. «Eye of a needle» has been suggested, and also «knot» Harvard Studies in Classical Philology vol. 45.
- Isaac Taylor, History of the Alphabet: Semitic Alphabets, Part 1, 2003: "The old explanation, which has again been revived by Halévy, is that it denotes an 'ape,' the character Q being taken to represent an ape with its tail hanging down. It may also be referred to a Talmudic root which would signify an 'aperture' of some kind, as the 'eye of a needle,' … Lenormant adopts the more usual explanation that the word means a 'knot'.
- Haley, Allan. The Letter Q. Fonts.com (амер.). Monotype Imaging Corporation. Процитовано 3 лютого 2017.
- Samuel, Stehman Haldeman (1851). Elements of Latin Pronunciation: For the Use of Students in Language, Law, Medicine, Zoology, Botany, and the Sciences Generally in which Latin Words are Used. J.B. Lippincott. с. 56.
- Hamilton, Gordon James (2006). The Origins of the West Semitic Alphabet in Egyptian Scripts. Catholic Biblical Association of America.
- Woodard, Roger G. (24 березня 2014). The Textualization of the Greek Alphabet. с. 303.
- Noyer, Rolf. Principal Sound Changes from PIE to Greek. University of Pennsylvania Department of Linguistics.
- Boeree, C. George. The Origin of the Alphabet. Shippensburg University. Процитовано 3 лютого 2017.
- Arvaniti, Amalia (1999). Standard Modern Greek. Journal of the International Phonetic Association 2 (29): 167–172. doi:10.1017/S0025100300006538. Архів оригіналу за 3 березня 2016.
- Miller, D. Gary (6 вересня 1994). Ancient Scripts and Phonological Knowledge (англ.). John Benjamins Publishing. с. 54–56. ISBN 9789027276711.
Література
- Woodard, Roger D. (1997). Greek Writing from Knossos to Homer. New York: Oxford University Press. ISBN 0195105206.