Коппа (літера)

Історія

У фінікійському алфавіті існувала літера коф, що позначала фонему /q/, звичайну для семітських мов. Форма букви може походити від зображення голки з вушком, вузла, чи навіть мавпи зі звішеним донизу хвостом[1][2][3]. Деякі навіть припускали, що походження накреслення літери «коф» ще давніше: від єгипетського ієрогліфа з фонетичним значенням wj[4][5]. Греки, адаптувавши фінікійське письмо для своєї мови, дали літері назву «коппа».

Припускають, що первісно «коппа» призначалася для передачі лабіалізованого велярного проривного, наприклад, /kʷ/ чи /kʷʰ/[6]; глухий язичковий проривний звук /q/ був відсутній у грецькій фонологічній системі. Надалі в давньогрецьких діалектах /kʷ/ і /kʷʰ/ змінилися відповідно в /p/ і /pʰ/[7]. Тому різні накреслення букви «коппа» перетворили на дві окремі літери: Ϙ («коппа»), що стала позначати фонему /k/ перед голосними заднього ряду;[8] і Φ, φ («фі»), яка первісно передавала придиховий звук /pʰ/, чия вимова надалі змінилася в /f/[9][10].

Деякий час «коппа» використовувалася для позначення /k/ перед голосними заднього ряду, але згодом була витіснена буквою Κ, κ («каппа»), однак продовжувала використовуватися для позначення числа 90. З часом накреслення літери змінилося і стало Z-подібним ().

Нащадки

Інші застосування

Коринфский статер. На аверсі під зображенням Пегаса — буква «коппа»

Коппа була символом міста Коринфа, назва якого історично писалася як Ϙόρινθος.

«Коппа» в Юнікоді

Зовнішній виглядКодова позиціяНазва
ϘU+03D8Greek Letter Archaic Koppa
ϙU+03D9Greek Small Letter Archaic Koppa
ϞU+03DEGreek Letter Koppa
ϟU+03DFGreek Small Letter Koppa

Див. також

Примітки

  1. Travers Wood, Henry Craven Ord Lanchester, A Hebrew Grammar, 1913, p. 7. A. B. Davidson, Hebrew Primer and Grammar, 2000, p. 4. The meaning is doubtful. «Eye of a needle» has been suggested, and also «knot» Harvard Studies in Classical Philology vol. 45.
  2. Isaac Taylor, History of the Alphabet: Semitic Alphabets, Part 1, 2003: "The old explanation, which has again been revived by Halévy, is that it denotes an 'ape,' the character Q being taken to represent an ape with its tail hanging down. It may also be referred to a Talmudic root which would signify an 'aperture' of some kind, as the 'eye of a needle,' … Lenormant adopts the more usual explanation that the word means a 'knot'.
  3. Haley, Allan. The Letter Q. Fonts.com (амер.). Monotype Imaging Corporation. Процитовано 3 лютого 2017.
  4. Samuel, Stehman Haldeman (1851). Elements of Latin Pronunciation: For the Use of Students in Language, Law, Medicine, Zoology, Botany, and the Sciences Generally in which Latin Words are Used. J.B. Lippincott. с. 56.
  5. Hamilton, Gordon James (2006). The Origins of the West Semitic Alphabet in Egyptian Scripts. Catholic Biblical Association of America.
  6. Woodard, Roger G. (24 березня 2014). The Textualization of the Greek Alphabet. с. 303.
  7. Noyer, Rolf. Principal Sound Changes from PIE to Greek. University of Pennsylvania Department of Linguistics.
  8. Boeree, C. George. The Origin of the Alphabet. Shippensburg University. Процитовано 3 лютого 2017.
  9. Arvaniti, Amalia (1999). Standard Modern Greek. Journal of the International Phonetic Association 2 (29): 167–172. doi:10.1017/S0025100300006538. Архів оригіналу за 3 березня 2016.
  10. Miller, D. Gary (6 вересня 1994). Ancient Scripts and Phonological Knowledge (англ.). John Benjamins Publishing. с. 54–56. ISBN 9789027276711.

Література

  • Woodard, Roger D. (1997). Greek Writing from Knossos to Homer. New York: Oxford University Press. ISBN 0195105206.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.