Гладковичі
Гла́дковичі — село у Коростенському районі Житомирської області України, центр Гладковицької сільської громади. Населення становить 1763 осіб.
село Гладковичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Коростенський район |
Громада | Гладковицька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18060030010090311 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 1763 |
Площа | 4,327 км² |
Густота населення | 407,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11115 |
Телефонний код | +380 4148 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°20′18″ пн. ш. 28°53′51″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
146 м |
Водойми | ' |
Місцева влада | |
Карта | |
Гладковичі | |
Гладковичі | |
Мапа | |
|
Історія
Перша писемна згадка датована 1545 роком. 1793 року, із входженням Волині до складу Російської імперії та з утворенням 1796 року увійшло до складу Овруцького повіту. У 1860-х роках Гладковичі стали центром однойменної волості. Волость ця на початок ХХ ст. охоплювала понад 40 поселень та оточувала зусебіч повітове місто Овруч.
У селі існувала Покровська церква, однак відомостей про дату її побудови не було.
Під час 2 Світової війни 900 мешканців села воювало, 300 з них не повернулися з полів війни.
1972 року село мало населення 2749 мешканців та 921 двір. Тут розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Налепки, що вирощував льон, картоплю, зернові, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Окрім колгоспу, у селі діяли млин, пилорама та комбікормовий завод.
У середній школі навчалося 500 осіб, діяв будинок культури на 300 місць, клуб, бібліотека з фондом 10 тис. томів, фельдшерсько-акушерський пункт та дитячий садок.[джерело?]
Пам'ятки та пам'ятники
- Пам'ятник воїнам-односельчанам (1987)
- Курганні могильники 6-7 та 10-12 ст.
Див. також
Посилання
- Погода в селі Гладковичі
- Hładkowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 560. (пол.)