Глухівське князівство

Глухівське князівство — одне з удільних князівств Чернігово-Сіверської землі з центром у Глухові. Території князівства сягали верхів'я Оки, рязанських і козелецьких володінь. Утворилося на початок XIII століття. Пізніше з Глухівського князівства виділилися Устівське та Новосільське князівства, як східна його частка.

Глухівське князівство

початок XIII століття  1407
Столиця Глухів
Релігія Православ'я
Форма правління монархія
Глухів. Гравюра XIX століття

1239 року землями князівства прокотилась монголо-татарська пошесть та ордою хана Батия була взята приступом столиця місто-фортецю Глухів. Це призвело до зміщення центру історичного життя князівства на північ.

1352 року із Західної Європи поширилася на Сіверщину чума. Тоді вимерло все князівство, а глухівські князі переселилися в Новосіль та стали князями новосільськими.

У другій половині XIV століття землі князівства опинилися під владою Великого князівства Литовського, а після підписання у 1385 році Кревської унії глухівські землі стали окраїною об'єднаного Великого князівства Литовського та Польського Королівства.[1]

Глухівські князі

Глухівськими удільними князями були здебільшого вихідці з чернігівської гілки Рюриковичів.

Першим глухівським князем був Симеон Михайлович, який отримав Глухівське князівство по смерті батька у 1246 році. Його син Михайло Симеонович був наступним володарем. Він отримав глухівський престол у кінці XIII століття та прокнязював у ньому до своєї смерті на початку XIV століття.

У другій половина XIII століття та початок XIV століття устівським князем, яке виділилося по смерті Семеон Михайловича, був Всеволод Семенович.

Наступним глухівським князем був Роман Семенович. Він правив з Новосіля та фактично під своєю владою об'єднав все Глухівське князівство.[2]

Родовід:[3]

 
 
 
 
 
 
 
 
Симеон Михайлович, князь Глухівський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Михайло Симеонович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Симеон Михайлович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Роман, князь Новосільський та Одоєвський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Василь Романович - князь Бєльовський
 
Лев Романович - князь Новосільський
 
Юрій Романович - князь Новосільський та Одоєвський
 
Семен
 
Данило
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Князі Бєльовські
 
Князі Воротинські
 
Князі Одоєвські
 

Див. також

Примітки

  1. Юридична енциклопедія — Шемшученко Ю. С.
  2. Нащадки Михайла Всеволодовича. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 16 червня 2011.
  3. Рід князя Михайла Чернігівського // Родовідна книга князів та дворян російських і виїзних (Оксамитова книга). Частина I. Вип. Університетська друкарня М. Новикова. С. 179—180. Процитовано 1787. (рос.)

Література

  • Богуславський В.В. Слов'янська енциклопедія. Київська Русь - Московія: в 2 т. — Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 216 с. — ISBN 5-224-02249-5. (рос.)
  • Коган В.М., Домбровський-Шалагін В.І. Князь Рюрик і його нащадки: Історико-генеалогічне склепіння. — Санкт-Петербург : «Паритет», 2004. — 688 с. — ISBN 5-93437-149-5. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.