Путивльське князівство

Путивльське князівство сіверське удільне князівство з центром в Путивлі. Перша згадка відноситься до 1146 року, коли путивльський князь воював з чернігівськими князями. Проте археологи доводять існування дерев'яної фортеці ще в X столітті. Путивль вважався частиною Новгород-Сіверського князівства.[1] У 1185 році з Путивля вирушав у похід на половців легендарний князь Ігор (герой Слова о полку Ігоревім). Наступного 1186 року половці нанесли контрудар, розоривши околиці Путивля. У 1223 році Путивльська рать брала участь у битві на Калці. Потім 1239 року путивльські землі були розорені татаро-монголами. Проте існує версія, що на початку XIV століття путивльські князі змогли оволодіти київським престолом.[2] У 1362 році після битви при Синіх водах князівство входить до складу Великої Литви. Кінець князівства настав у результаті його поглинання Московською державою у 1500 році.

У Смутні часи територія Путивльського князівства була основним вогнищем повстання Болотникова. Нащадками корінного населення Путивля (сіверян) вважаються горюни[джерело?].

Князі

Більшість путивльських князів належало до роду Ольговичів династії Рюриковичів.

Див. також

Примітки

Джерела та література

Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.