Глібов Григорій Миколайович

Григорій Миколайович Глібов (1856–1930) — громадський діяч і політик, член III Державної думи від Чернігівської губернії.

Григорій Глібов
Григорій Глібов
Портрет Григорія Глібова
 
Народження: 9 січня 1856(1856-01-09)
Смерть: 31 травня 1930(1930-05-31) (74 роки)
Берлін, Німецький рейх
Поховання: Православний цвинтар Тегель
Країна: Російська імперія
Освіта: Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Шлюб: Ольга Яківна Тарновська
Нагороди: Орден Святого Станіслава 2-й ст.
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 9 січня 1856 року. Походив із родини дворян Глібових. Землевласник Чернігівського повіту (мав 742 десятини).

Здобув освіту у Катковському ліцеї в Москві (1874)[1], а згодом вступив на юридичний факультет Київського університету, причому був удостоєний золотої медалі за твір з російського державного права. Також слухав лекції на фізико-математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету.

Садиба Глібова в Чернігові

Після закінчення університету оселився у своєму маєтку в Чернігівському повіті, присвятивши себе громадській діяльності. Обирався гласним Чернігівського повітового і губернського земства, повітовим предводителем дворянства (1890–1917). Був неодмінним членом у селянських справах присутності з вибору губернського земства, був виборцем до Державної ради від чернігівського дворянства. Дослужився до чину дійсного статського радника (1905), з 1906 року перебував у придворному званні камергера.

У 1907 році був обраний членом Державної думи від з'їзду землевласників Чернігівської губернії. Входив до фракції октябристів, з 4-ї сесії — до російської національної фракції. Був членом комісій: із переселенських справ, із Наказів та розпорядчої. 19 квітня 1911 року відмовився від звання члена Державної думи через справу про крадіжку приладу на авіаційній виставці в Санкт-Петербурзі. Оглядаючи виставку, він захопив із собою («у нападі душевного розладу») один із виставлених приладів[2]. Поспішно виїхав за кордон[3]. Потім був зарахованим до Відомства установ імператриці Марії. Повернувся на батьківщину через рік, жив у Києві, у 1913 p. придбав садибу Трубецьких на Липках. Також збудував замок у Чернігові, відомий як «Садиба Глібова» у неоготичному стилі.

З 1918 року перебував на еміграції в Німеччині. Помер 31 травня 1930 року в Берліні. Похований на кладовищі Тегель.

Родина
Глібови на палацовому балу

Був одружений (з 25 квітня 1886 року) з Ольгою Яківною Тарновською (1864- 1941)[4], дочкою поручника Якова Васильовича Тарновського (нар. 1825) від шлюбу з Людмилою Антонівною Коллишко (1837-1897). Їхнє вінчання відбулося в церкві Університету Св. Володимира. Померла в еміграції в Берліні і похована поряд із чоловіком на православному кладовищі Тегель.

Нагороди

Примітки
  1. Списки бывших и настоящих воспитанников Имп. Лицея в память цесаревича Николая… 2-й год издания. — 1900. — С. 6.
  2. АРХІТЕКТУРНА ЕКЗОТИКА ЧЕРНІГОВА: ПАЛАЦ ГЛІБОВА. ФОТО
  3. Кирьянов И. К. Думцы после Думы: политика и судьбы, 1917-1976 // Российские парламентарии начала XX века. 2006. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  4. Малороссийский родословник. Т. 5. Вып. 1. — Киев, 1996. — С. 42.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.