Гнатківська Дарія Омелянівна

Народилася 22 жовтня 1912 року в с. Смодна біля Косова на Гуцульщині.

Закінчила гімназію «Рідної школи» у Львові, навчалась у Львівській консерваторії. Член Пласту, а у 1930 вступила в ОУН. Зв'язкова КЕ ОУН ЗУЗ, член бойової розвідувальної групи ОУН під керівництвом Марії Кос протягом 1933–1934, разом з Катериною Зарицькою, Вірою Свєнціцькою та Оленою Недзвєцькою.

Заарештована польською поліцією 9 жовтня 1934 за підозрою у причетності до організації вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Дарії Гнатківській та Миколі Лебедю було доручено вивчити звички генерала Перацького, скласти точний план його переміщення в районі праці і проживання, та розташування вулиць, провулків, дворів, під'їздів будинків того району. Вони досконало виконали своє завдання, що потім надзвичайно пригодилось Григорію Мацейку, полегшило виконати завдання і дозволило залишитися живим.[1]

Засуджена на Варшавському процесі до 15 років ув'язнення. Вийшла на волю у вересні 1939.

У січні 1944 була заарештована гестапо та перевезена до концтабору Равенсбрюк.

Після війни проживала у Німеччині, а згодом емігрувала з чоловіком до США.

Авторка спогадів "Бачу як сьогодні", "Катруся Зарицька".

Похована на цвинтарі містечка Саут-Баунд-Брук.

• Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка 2007, 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

• Варшавський і Львівський процеси
• Галина Гордасевич. Степан Бандера: людина і міф.
• Дарія Гнатківська — героїня визвольної боротьби за самостійність України