Зарицька Катерина Миронівна

Народилася 3 листопада 1914 року в Коломиї (окупована Російською імперією Галичина, за російським адмінподілом місто входило у склад Галицько-Буковинського генерал-губернаторства, нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — український учений-математик та педагог Мирон Зарицький.

У 1915—1919 роках проживала в Новому Селі поблизу Підволочиська. У 1924—1926 роках навчалася в гімназії в Тернополі, з 1926-го — у приватній гімназії сестер Василіянок у Львові (тепер лінгвістична гімназія), яку закінчила в 1932 році.[4] Згодом здобула диплом інженера геодезії у Львівській політехніці.

З 1930 року — діячка ОУН. Протягом 1931—1932 років входила до дівочої бойово-розвідувальної п'ятірки під керівництвом Марії Кос. До її складу входили також Дарія Гнатківська, Віра Свєнціцька та Олена Недзвєцька.

У 1935—1936 роках була заарештована й засуджена на Варшавському процесі до 8-ми років ув'язнення, однак апеляційний суд скоротив термін до 6-ти років, а на підставі амністії термін зменшено до 4-х. Згодом засуджена на Львівському процесі до 5-ти років тюрми, однак термін був скорочений на підставі амністії до 2,5 років.

Вийшла на волю в грудні 1938 року. 5 листопада 1939 року взяла шлюб у Соборі святого Юра з Михайлом Сорокою. У березні 1940 р. їх обох арештувало НКВС.

З березня 1940 року до червня 1941 року Катерина провела у в'язниці НКВС «Бригідки» у Львові, де народила сина Богдана.

Протягом 1941—1943 років — крайова провідниця жіночої мережі ОУН, з 1943 організаторка й керівниця Українського Червоного Хреста. З 1945 до 1947 року — зв'язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича, працювала також у відділі пропаганди ОУН. 21 вересня 1947 року заарештована органами НКВС у Ходорові[5] та засуджена до 25-ти років ув'язнення.

Перебувала у Верхньоуральській та Владимирській тюрмах, у 1969 році переведена до табору суворого режиму в Мордовії.[4] Вийшла на волю 21 (22) вересня 1972 року із забороною проживати в Західній Україні. В зв'язку з цим поселилась у м. Волочиськ Хмельницької області.

Померла 29 серпня 1986 року. Перепохована на Личаківському цвинтарі. У вересні 1991 р., коли з Сибіру привезли останки чоловіка Михайла Сороки, Катерину Зарицьку перепоховали в їхній спільній могилі.

• Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. референт УЧХ крайового проводу ОУН ЗУЗ Катерина Зарицька — «Калина» нагороджена Срібним хрестом заслуги УПА.

• У місті Львові є курінь ч. 30 ім. Катрусі Зарицької. Заснований 26 березня 1995 року ст. пл. Лесею Онишко (зв'язкова) та гурточками «Мангусти», «Фіалки», «Хом'ячки» та «Проліски».
• На честь українського математика Мирона Зарицького та його доньки Катерини у 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова (до 1991 р. — вул. Воровського); родина Зарицьких мешкала на цій вулиці в будинку № 27.[6]
• 14 жовтня 2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест заслуги УПА (№ 007) переданий Любі Сороці, невістці Катерини фон Зарицької-Сороки — «Калини».

• Бондарук Л. Михайло Сорока. — Дрогобич : Відродження, 2001.
• Мельник І. Сторіччя Катерини Зарицької // Zbruč. — 2014. — 3 литсопада.
• Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
• Онишко Л. В. Зарицька Катерина Миронівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.

• Катерина Зарицька // Портал «Таємна січ — Кампот»
• Катерина Зарицька // Бандерівець
• Трагічне кохання Катерини Зарицької та Михайла Сороки // UaModna, 16 червня 2015
• Катерина Зарицька: про персональну зв'язкову Романа Шухевича у програмі «Ген українців» • 30 студія

• Лицарі ОУН та УПА