Гноївка

Гної́вка — рідка, переброділа суміш виділень (калу і сечі) свійських тварин з водою, що утворюється при утриманні худоби в приміщеннях без підстилки[1][2]. Стікаючи зі стійл, вона збирається і зберігається в спеціальних спорудах — гноївкозбірниках[3].

Гноївка в гноївкозбірнику
Гноївкозбірник. Ферма Геддон-Гауз, Бейквелл, Дербішир, Велика Британія
Гноївкорозкидач

Застосовується в рільництві як натуральне добриво, може використовуватися замість гною. Для внесення гноївки в ґрунт застосовуються машини — гноївкорозкидачі (гноївкорозбризкувачі)[4][5].

Склад

Залежно від ступеня розчинення розрізняють[2]:

  • густу гноївку з >8 % сухої маси;
  • рідку гноївку з <8 % сухої маси.

Гноївка, що має 10 % сухої маси, містить (% від свіжої маси)[2]:

  • N — 0,38,
  • P2O5 — 0,20,
  • K2O — 0,41,
  • CaO — 0,32,
  • MgO — 0,09.

Вплив на довкілля

Неконтрольований злив гноївки становить загрозу для навколишнього середовища. Законадавчі приписи Євросоюзу дозволяють застосування природних добрив (гноївки, ферментованої сечі, гною) в кількості, що не перевищує 170 кг азоту в чистому складнику на 1 гектар рільничих угідь[6].

Примітки
  1. Гноївка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Lesław Zimny. Gnojowica // Encyklopedia ekologiczno-rolnicza. — Wrocław : Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wrocławiu, 2003. — С. 73. — ISBN 83-87866-79-2.
  3. Гноївкозбірник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гноївкорозкидач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Гноївкорозбризкувач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Dz.U. z 2007 r. nr 147, poz. 1033
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.