Гній (добриво)

Гній — суміш посліду або кізяка з підстилкою, що використовується як місцеве органічне добриво.[1] Утворюється в результаті ферментативної, зокрема мікробної, переробки бур'янів і кормових трав та калу худоби. Має характерний запах і консистенцію. Використовується як природне («органічне») добриво або паливо.

Кінський гній на пасовищі
Кал кінський
Гній на гноярці
Гній з підстилкою
Тибетські пельмені готують на паливі з гною яків.
Висушування коров'ячого калу на стіні в провінції Юньян (Китай)

Терміни
  • Кізяк — «послід, кал свійських тварин» — запозичення з тюркських мов[2].
    • Кизик — «овечий послід» — запозичення з тюркських мов[3]
  • Кирпич — плитки з гною, використовувані як паливо[4]. Запозичення з тюркських мов: пор. тур. kerpiç («цегла-сирець»), тат. кирпеч («цегла»), що виводяться з перської мови[5].
  • Аргал — назва, вживана в районі Астрахані й деяких районах Сибіру (Тобольськ, Забайкалля) щодо сухого кізяка[6]. Використовують як паливо в безлісних місцевостях Азії. Слово запозичене з монгольської мови[7].
  • Гній — суміш посліду або кізяка з підстилкою, що використовується як місцеве органічне добриво.[1][8]

Види

Використовування

Місця складування гною називалися гноївнями[9], гноїськами[10], гноїщами[11], гнойовиськами[12] (зараз вживається термін «гноя́рка»)[13].

Використання як добрива
Склад свіжого гною на солом'яній підстилці (%)
Вид тваринВодаОрган.
речовина		Азот,
N		Фосфор,
P2O		Калій,
K2O		Кальцій,
CaO
Велика рогата худоба77,320,30,500,230,590,40
Коні71,325,40,770,280,630,21
Вівці, кози64,631,80,830,230,670,33
Свині72,425,00,650,190,600,18

Для внесення гною на поля використовують спеціальні машини — гноєрозкидачі[14].

Застосовують для удобрювання і гноївку — рідку складову гною.

У будівництві

Гній використовується в саманному і мазанковому будівництві: його додають до глиняного розчину.

Кінський гній не бажано використовувати для ремонту житлових приміщень, як це іноді трапляється у сільській місцевості.[15] Дослідженнями встановлено, що в 1 кг кінського гною цезію-137 у 3 — 5 разів більше, ніж в 1 кг коров'ячих екскрементів, і в 3—10 разів більше, ніж у пасовищній траві[15].

Використовування як палива

В 1920 році в Сибірському навчально-дослідному господарстві було збудовавно газогенераторну установку для двигуна внутрішнього згорання в 20 к.с. первинним паливом для якої могли бути використані опале листя, солома, полинь або кизяк в кирпичах.[16] Інтенсивність газифікації соломи, очерету і кізяка може знаходитись в межах 600—700 тисяч ккал/м² год..[17]

Гній (часто свинячий) використовується в біогазових установках для отримання біогазу.

Для вирощування печериць

Гній в суміші з соломою після ферментації в буртах використовується як субстрат для вирощування печериць. Для вирощування печериць використовують кінський гній від стійлових коней, а при відсутності його використовують курячий послід, гній ВРХ, овець, кіз, свиней, яків, мулів, людські фекалії[18].

Див. також

Примітки
  1. Гній // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. (стор.: 96)
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с. (стор:. 443—444)
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с. (стор:. 430)
  4. Кирпич // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с. — С. 437
  6. Доп. к опыту Обл. Великорусск. Словаря, СПб, 1858
  7. Етимологічний словник Фасмера[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005. На сайті lingvo.ua Архівовано 22 квітня 2012 у Wayback Machine., інший сайт Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine..
  9. Гноївня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Гноїсько // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Гноїще // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Гнойовисько // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Гноярка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Гноєрозкидач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Гопка Б. М., Хоменко М. П., Павленко П. М. Конярство: Підручник. — К.: Вища освіта, 2004. — 320 с.: іл. ISBN 966-8081-19-6
  16. Л. К. Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:109-110)
  17. Л. К. Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:41,43)
  18. Морозов А. И. Выращивание шампиньйонов. — М. ООО «Издательство АСТ»; Донецк «Сталкер», 2001. — 48 с. ISBN 5-17-008508-7 (ООО «Издательство АСТ»)
    ISBN 966-596-437-2 («Сталкер»)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.