Годованець Микита Павлович

Мики́та Па́влович Годόванець (14 (26) вересня 1893(18930926), Вікнина Тернівської волості Подільської губернії, нині Гайворонський район Кіровоградської області — 27 липня 1974, Кам'янець-Подільський) — український поет-байкар, жертва комуністичного терору. Двоюрідний дядько поета Розстріляного Відродження Панька Педи.

Микита Павлович Годованець
Народився 26 вересня 1893(1893-09-26)
Вікнина, Тернівська волость, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 27 липня 1974(1974-07-27) (80 років)
Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Поховання Руськофільварецьке кладовище
Громадянство Російська імперія→ УНР→ СРСР
Діяльність байкар
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Нагороди

Біографія
Микита Годованець (зліва) та поет Кесар Андрійчук. Кінець 1920-х років

Народився у багатодітній селянській сім'ї. Батьки були неписемні, але дбали про освіту дітей. Хлопця вчив Йосип Чайка, який приносив йому книги з власної книгозбірні.

Микита Годованець так згадував про своє дитяче читання:

“Ухопив я обома руками цю книгу і бігцем подався в шкільний сад, захопивши з собою якийсь підручник та зошит, примостився під яблунею. То був “Кобзар” Тараса Шевченка. Ні про Шевченка, ні про “Кобзар” я ще нічого не чув. Розгорнув, читаю… О матінко! Українська книжка! Чисто ж так мати моя говорить. Звикаю до незнайомого правопису, читаю один вірш, другий, третій. А серце горить, грає, кипить. Ой, як же гарно, як цікаво!”.[1]

1906 року закінчив Степашанську вчительську школу. Навчався на дворічних курсах підготовки до університету. Вчителював у церковнопарафіяльних школах сіл Орлівка та Бубнівка на Поділлі. У 1914—1918 роках перебував на військовій службі.

Місяць (від 28 жовтня 1920 року) був вільним слухачем історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету.

Учителював (у 1919—1920 роках — у Голосківській початковій школі), працював у редакціях газет «Червоний край» (Вінниця), «Радянська Волинь» (Житомир).

31 січня 1937 року незаконно заарештовано у Києві. Ухвалою особливої наради при НКВС від 13 червня 1937 року вислано на Середню Колиму, де пробув до 1947 року. Лише 1954 року офіційно дозволено оселитися у Кам'янці-Подільському.

Реабілітовано 11 вересня 1957 року.

Нагороди: орден Знак Пошани (1973).

Творчість

Творчий дебют відбувся в і. Поезії Годованця вперше опублікували у Київі на шпальтах тижневика "Маяк" у 1913 році.

У 1917 році низка поезій Годованця була опублікована у ревельській газеті.

У 1920 році видали збірку Дем’яна Бєдного “Байки і пісні”, яку переклав Годованець.

У 1925 році увійшов до “ПЛУГУ” (спілка селянських письменників).

У 1927 році вийшла перша книжка байок “Незаможний Клим” .

1928 рік - “До добробуту й культури”.

1929 рік - “Парася на парастасі”,“Будяки”, “Довгоносики”.

1930 рік - “У колективі”.

1931 рік - -"Трактор і рало”.

1932 рік - “Байки”.

У 1934-му став членом спілки письменників СРСР.

Після заслання вийшли книжки: “Байки” (1957), “Заяча математика” (1961), “Конвалія і Лопухи” (1966), “Талановита Тріска” (1967).

Оцінка сучасників

Перекладач і літературознавець Феофан Скляр писав:

“Понад тисяча творів, що вийшли з-під його пера – це справжня ріка мудрості. Початок її у джерелах фольклору, в казках і прислів’ях, у піснях і думах. І недаремно його називають патріархом української байки, бо через усе своє життя проніс він у серці незрадливу відданість до цього бойового жанру літератури”[2].

Пам'ять
Микита Годованець із сином Анатолієм і дружиною Серафимою Миколаївною
  • 25 вересня 1975 року в Кам'янці-Подільському іменем Годованця названо одну з вулиць Нового плану (раніше Садова).
  • 24 вересня 1983 року в Кам'янець-Подільській середній школі № 16 урочисто відкрито музей Годованця. Матеріали для музею, зокрема, надали рідні байкаря — дружина Серафима Годованець, син Анатолій Годованець. Червону стрічку перерізали, зокрема, письменники Іван Сочивець, Полікарп Шабатин.
  • 25 вересня 1983 року в Кам'янці-Подільському на будинку, в якому в 1959–1974 роках жив і працював Микита Годованець, урочисто відкрито меморіальну дошку. Автор пам'ятного знака — народний художник України Еммануїл Мисько, який приїхав зі Львова до Кам'янця-Подільського на ювілейні торжества.
  • Образ Микити Годованця змальовано в повісті «За Колимою сонце сходить» (1994) і романі «Довга дорога вночі» (1998) українського письменника Мар'яна Красуцького.
  • 11 грудня 2008 року в приміщені картинної галереї Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника відкрито меморіальну кімнату байкаря.

Збірки
  • «Незаможник Клим» (1927).
  • «До добробуту й культури…» (1928).
  • «Парася на парастасі» (1929).
  • «Будяки», «Довгоносики», «У колектив!» (1930).
  • «Трактор і Рало» (1931).
  • «Байки» (1932).
  • «Байки» (1957).
  • «Осел на хаті» (1958).
  • «Байки» (1960).
  • «Заяча математика» (1961).
  • «Вужі під яслами», «Байки» (1963).
  • «Ріка Мудрості. Байки за Езопом» (1964).
  • «Веселий педант» (1965).
  • «Конвалія і Лопухи» (1966).
  • «Афоризми сатирика», «Талановита Тріска», «Байки за Леонардо да Вінчі, Федром, Бабрієм» (1967).
  • «Байки» (т. 1—2, 1968).
  • «Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах М. Годованця», «Байки і фрашки» (1973).
  • «Байки» (1987).

Російські переклади
  • «Соловей в курятнике» (1960).
  • «Медвежьи танцы» (1967).

Література
  • Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник. — К., 1970. — С. 91.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 78.
  • Крижанівський С. Годованець Микита Павлович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 439.
  • …З порога смерті… Письменники України — жертви сталінських репресій. — К., 1991. — С. 138—139.
  • Мацько Віталій Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 19.
  • Мацько Віталій Солона воля — сміх гіркий // Злотонить / Віталій Мацько. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 214—220.
  • Літературна Хмельниччина XX століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 58—66.
  • Петров Ю. Байкар Микита Годованець. — К., 1963.
  • Альперін Ю. Микита Годованець: Літературний портрет. — К., 1973. — 124 с.
  • Шеремета Іван. Не відгороджувався від людей: Спогади // Подолянин. — 2003. — 19 і 26 вересня. — С. 5.
  • Волохівський В'ячеслав Волошковий ювілей: Погляд крізь роки // Подолянин. — 2005. — 8 липня. — С. 5.
  • Красуцький Мар'ян Довга дорога вночі: Роман. — К.: Український письменник, 1998. — 200 с.
  • Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 543.
  • Василашко Василь Байка і колючий дріт, або Відомий і невідомий Микита Годованець // Вітчизна. — 2005. — № 9—10.
  • Байки Микити Годованця // Український Центр.
  • 26 вересня — 110 річниця з дня народження Микити Годованця // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003.
  • Красуцький Мар'ян Розрив-трава на лютих перехрестях: Роман-документ. — Кам'янець-Подільський, 2008. — 192 с.
  • Сарахан Тетяна Байкар Микита Годованець заробляв фотографією

Посилання
  1. Тишкевич, Марися (26.09.2021). Микита Годованець: Народу рідному – усе!.
  2. Тишкевич, Марися (26.09.2021). Микита Годованець: Народу рідному – усе!.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.