Годомичі

Годо́мичі село в Україні, у Маневицькому районі Волинської області. Населення становить 877 осіб.

село Годомичі
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Маневицький
Рада Колківська селищна громада
Основні дані
Населення 977
Площа 20,3 км²
Густота населення 43,2 осіб/км²
Поштовий індекс 44671
Телефонний код +380 3376
Географічні дані
Географічні координати 51°03′12″ пн. ш. 25°31′30″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Водойми Стир
Місцева влада
Адреса ради вул. Грушевського, 42, смт Колки, Маневицький р-н, Волинська обл., 44661;
староста — вул. Шкільна, 8, с. Годомичі, Маневицький р-н, Волинська обл., 44671
Карта
Годомичі
Годомичі
Мапа

Географія

Селом протікає річка Грушвиця.

Розташоване на північному-сході Луцького району Волинської області. На півночі омивається річкою Стир. На північному заході межує з селом Боровичі, на  південному-заході з селом Четвертня.

Історія

Село згадується у конфлікті між "поводом" Миколаєм Борейком Кнерутським з одного боку, інтереси якого перед судом презентував його син - Григорій, та подружжям Григорієм та Марушою Четвертинськими з іншого, свідченням якого був позов, поданий 12 вересня 1623 р. до Луцького ґродського суду. Сторони уклали між собою заставний контракт, згідно із яким позивач, позичивши власникам три тисячі злотих, отримував у заставу село Годомичі. Незважаючи на гарантії безпечного тримання та, при потребі, захист прав та інтересів орендаря у судах, 8 вересня 1623 р. подружжя Четвертинських порушило умови угоди "урядника своɛго чɛтьвεртεньского з иньшою чεлядью дворною [...] наславьши, кгвальтовнε [на] тоε сεло Годомичи"[1]

9 вересня 1659 року в Годомичах написав заповіт князь Микола Святополк-Четвертинський — свояк гетьмана Івана Виговського, каштелян мінський.[2]

Київський митрополит Гедеона жив від середини XVII століття, походив з давньої родини князів Святополків-Четвертинських, які вели свій рід від рівноапостольного князя Володимира Великого через його правнука Святополка Ізяславовича. Прізвище взято від родового маєтку, містечка Четвертні, теперішнього села Маневицького району. У певний час він і обрав зовсім поруч, біля Четвертні, місце понад річкою для усамітнення та отримання насолоди від мирського життя. З того часу це невелике поселення отримало назву Гедеоничі, що в наш час стало Годомичами[джерело?].

До 9 червня 2017 року адміністративний центр Годомичівської сільської ради Маневицького району Волинської області[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 971 особа, з яких 467 чоловіків та 504 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 877 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,66 %
білоруська 0,11 %
російська 0,11 %

Відомі люди

Примітки

  1. ЦДІАК України, ф. 25: Луцький ґродський суд, ф. 25, оп. 1, спр. 135, арк. 559 зв.–560 зв.
  2. Ryszard Mienicki. Czetwertyński-Światopełk Mikołaj (†1649) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1937.— t. IV, zeszyt 16.— S. 364 (пол.)
  3. Годомичівська сільська рада Волинська область, Маневицький район. Верховна Рада України. Процитовано 19 червня 2020.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. Danilewiczowa M. Czetwertyński-Światopełk Dymitr (1777—1859) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — t. IV/2, zeszyt 17. — S. 360—361. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.