Голиця

село Голиця
Герб	Прапор
	Дмитрівська церкваДмитрівська церква
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район/міськрада	Болградський район
Громада	Василівська сільська громада
Облікова картка	Голиця
Основні дані
Засноване	1830
Населення	1506
Площа	2,33 км²
Густота населення	646,35 осіб/км²
Поштовий індекс	68724
Телефонний код	+380 4846
Географічні дані
Географічні координати	45°44′58″ пн. ш. 28°59′22″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	35 м
Водойми	р. Малий Катлабух
Відстань до; районного центру	37 км
Місцева влада
Адреса ради	68724, c. Голиця, вул. Кара Маринська, 98
Карта
	Голиця
	Голиця
Мапа
	Голиця у Вікісховищі

Голи́ця — село Василівської сільської громади Болградського району Одеської області в Україні. Знаходиться в історичній області Буджак. Станом на 2013 рік населення становить приблизно 650 осіб. Переважно болгари за національністю, а також є небагато українців, росіян, молдован. В селі функціонує загальноосвітня школа, у якій навчаються приблизно 60-70 учнів. В 70-ті роки 19 сторіччя була зведена Свято-Дмитрівська церква, яка збирає віруючих і по сей день.

Історія

Село було збудовано болгарами-переселенцями з ВарнінськоЇ області (сучасна Болгарія) у 1830 році. Після закінчення Російсько-турецької війни 1828—1829 роках, влада Туреччини почала масові репресії в Болгарії, за те що допомагали російській армій, і тому люди були змушені переселятись на дозволених владою Російської імперій територіях, а саме на півдні сучасної України.

За даними 1859 року у болгарській колонії Голиця (Каранфіл, Карамарин) Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 749 осіб (389 чоловічої статі та 360 — жіночої), налічувалось 130 дворових господарств, існували православна молитовний будинок та застава прикордонної варти[1].

Станом на 1886 рік у болгарській колонії Кубейської волості мешкало 1288 осіб, налічувалось 204 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 лавки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1882 осіб (1005 чоловічої статі та 873 — жіночої), з яких 1861 — православної віри[3].

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1827 осіб, з яких 867 чоловіків та 960 жінок.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1456 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова	Відсоток
болгарська	91,63 %
українська	2,92 %
російська	2,92 %
молдовська	1,26 %
гагаузька	0,53 %
вірменська	0,4 %
білоруська	0,07 %

Примітки

Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 303)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-8)
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.
Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.

Джерела

Історія міст та сіл України, Том Одеська область, стор. 385 (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 303)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-8)

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.