Головачов Петро Михайлович

Петро́ Миха́йлович Головачо́в (рос. Пётр Михайлович Головачёв; *14 жовтня 1861(18611014) — †17 вересня 1913) — російський географ, історик, публіцист і громадський діяч часів Російської імперії. Дослідник Сибіру. Брат краєзнавців, дослідників і знавців Сибіру — Дмитра і ​​Олександра Головачових[2]. Дядько історика Бориса Полевого, шурин геолога Петра Полевого[1].

Петро Михайлович Головачов
рос. Пётр Михайлович Головачёв
Народився 14 жовтня 1861(1861-10-14)
Кузнецьк, Томська губернія, Російська імперія
Помер 17 вересня 1913(1913-09-17) (51 рік)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність історик, географ, краєзнавець
Галузь Історична географія
Відомий завдяки географ, історик
Alma mater Московський університет
Заклад Імператорський Московський університетd
Родичі племінник — Борис Полевой
зять — Петро Полевой[1]

Біографія

Дитинство і навчання

Народився 14 жовтня (2 жовтня — за старим стилем) 1861 року у місті Кузнецьк Томської губернії Російської імперії в родині «приватного службовця» Михайла Головачова, який мав здібності до вивчення мов. Мати — із багатої купецької сім'ї[3].

Навчався спочатку у Кузнецькому міському училищі, потім — у Томській гімназії, де досконало вивчив латинь і добре освоїв грецьку мову.

Пістя гімназії — вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. Під час навчання — заробляв на прожиття приватними уроками. Спочатку — був домашнім учителем у родині професора Дмитра Анучина, у якого і жив. Потім — у родині професора Постнікова[3].

Паралельно з навчанням і підробітками — вивчав іспанську. Для кращого освоєння мови — листувався з іспанським лікарем, який висилав Головачову іспанські журнали, книжки і газети[3].

У грудні 1887 року — закінчив університет зі званням кандидата історико-філологічних наук. Дипломна робота — «Сибір в Катерининській комісії» (рос. «Сибирь в Екатерининской комиссии»).

Робота

З 1 серпня 1889 року викладав російську і французьку мови у чоловічій шестикласній гімназії Єнісейська. Також викладав педагогіку, дидактику, російську і і французьку мови у місцевій жіночій гімназії.

З 1 червня 1893 по 1895 рік — викладав історію, географію і російську мову у Тюмені, у Олександрівському реальному училищі.

З осені 1895 року готувався до магістерського екзамену з російської історії при Московському університеті. Під керівництвом професора Василя Ключевського. Одночасно — продовжував вивчати іспанську мову та літературу, вивчив також португальську, італійську та англійську[4].

У кінці 1890-х двічі їздив до Іспанії та Португалії. Перша поїздка була до Лісабону, на Міжнародний з'їзд діячів друку. Друга — туристична. Головачов об'їздив обидві країни, а також побував у Андоррі, на Балеарських островах і острові Мадейра[5].

Московський університет

Навесні 1901 року прочитав у Московському університеті дві пробні лекції. В університеті їх схвалили — і Гончаров отримав посаду приват-доцента російської історії. Викладав курс з історії Сибіру. Пізніше — читав цей курс і в Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті.

Три роки був редактором збірника, а згодом — журналу «Сибирские вопросы». Завідував іноземним відділом газети «Сын отечества». З 1906 по 1907 рік — працював у провінційному відділі газети «Страна» і завідував підвідділом «Сибір».

Неодноразово отримував пропозиції стати викладачем різних вищих навчальних закладів із гарною зарплатнею. Але через те, що робота не торкалася теми Сибіру — відмовлявся. Зокрема, у середині 1900-х років Олександр Шварц пропонував Головачову місце професора у Варшавському університеті. А пізніше — кафедру у Ніжинському історико-філологічному інституті. У 1912 році — Головачову пропонували зайняти кафедру історії у Тифлісі, на місцевих Вищих жіночих курсах, але він знову відмовився[6].

Планував захистити у Московському університеті дисертацію. Але не зміг. Через знайомство з народовольцем Василем Осіпановим — був на обліку у Департаменті поліції як «особа неблагонадійна»[7]. За іншими даними — захисту дисертації завадила передчасна смерть (планував захищати роботу взимку з 1913 на 1914 рік)[6].

Подавався на вакантну посаду бібліотекаря Томського університету, однак через «неблагонадійність» — посаду теж не отримав[7].

Вільно володів французькою, італійською, іспанською та португальською мовою.

Навесні 1913 року викладав у Московському археологічному інституті курс історичної географії Сибіру. У серпні цього ж року Рада професорів інституту обрала Головачова на посаду професора кафедри історичної географії. Але зайняти нову посаду не встиг[5].

Помер 17 вересня (4 вересня — за старим стилем) 1913 року у Санкт-Петербурзі.

Творчість

Друкуватися почав у сибірських газетах, під час навчання у Томській гімназії — під псевдонімом «Кефалевіус» (рос. «Кефалевиус»). У газеті «Восточное обозрение» друкував вірші.

Під час навчання в університеті — робив статті-нотатки про іспанське суспільно-політичне життя для газети «Русские ведомости» (на основі інформації з книжок, газет, і журналів, які присилав знайомий іспанський лікар). Публікував у газеті також перекладені з іспанської оповідання і фейлетони[3].

Під час викладацької роботи у Єнісейську і Тюмені — багато писав на педагогічні теми до журналу «Вестник воспитания» та інших педагогічних видань[4].

Після повернення із другої подорожі Іберійським півостровом — склав португальську граматику для російськомовних. Це була перша португальська граматика на російській мові[7]. Нариси про подорожі на півострів — друкував у газеті «Русские ведомости» і журналі «Русская мысль».

У 1902 році видав книгу «Сибір. Природа, люди, життя» (рос. «Сибирь. Природа, люди, жизнь»)[8], яка ще двічі перевидавалася і отримала Премію імені Дмитра Ровінського від Московського університету[9].

У 1904 році видав книгу «Росія на Далекому Сході» (рос. «Россия на Дальнем Востоке»), написану на замовлення публіцистки Катерини Кускової[9].

За працю «Нариси Сибіру» (рос. «Очерки Сибири») отримав золоту медаль Академії наук.

Автор історичної повісті «Розбійник Селезньов» (рос. «Разбойник Селезнёв»).

У 1906 році видав книгу біографій «Декабристи» (рос. «Декабристы»)[10].

Статті підписував рідко. Зазвичай, публікувався під псевдонімами — «Z», «B», «W»[7], «L», «П. Г.», «П. Г-в.»[11] та іншими.

Родина

Мав сестру Антоніну. А також двох братів — Дмитра і ​​Олександра, які також стали краєзнавцями, дослідниками та знавцями Сибіру[2].

Племінник — історик Борис Полевой. Зять — геолог Петро Полевой[1].

Бібліографія

1880-ті

  • Друзьям: [Стихотворение] // Сибирская газета (Томск). — 1882. — Cтовбчик. 1304. (Підпис — «Кефалевиус»)
  • Знакомые мотивы: [Стихотворение] // Сибирская газета. — 1882. — Cтб. 1158. (Підпис — «Кефалевиус»)
  • Памяти С. С. Шашкова: [Стихотворение] // Сибирская газета. — 1882. — № 43. — Стб. 1061. (Підпис — «Кефалевиус»)
  • Памяти С. С. Шашкова: [Стихотворение] (у статті Мокеева Н. «Памяти иркутянина-писателя С. С. Шашкова») // Сибирский архив (Иркутск). — 1913. — № 3. — С. 153. (Без заголовка і підпису автора)
  • Памяти первого историка-сибиряка: О П. А. Словцове // Енисейский листок. — 1883. — № 18.
  • Путешествие итальянца Сомье по Сибири: [О путешествии С. Сомье и его книге «Лето в Сибири между остяками, самоедами, татарами, киргизами и башкирами», Рим, 1885] // Сибирский сборник. — 1886. — Кн. 1. — С. 21-47.
  • Врачебное дело в Сибири в XVIII веке // Сибирский сборник. — 1889. — Вып. 2, отд. 2. — С. 76-90.

1890-ті

  • Какая школа нужна Енисейску? // Енисейские губернские ведомости. — 1891. — № 16.
  • Первый литературный шаг в Красноярске: (О «Енисейском альманахе») // Енисейские губернские ведомости. — 1891. — № 3.
  • Покорение Сибирского царства и личность Ермака // Сибирский сборник. — 1891 (1892). — Вып. 1. — С. 166-196.
  • Изящная литература и искусства на сибирской почве // Календарь Тобольской губернии на 1893 год. — Тобольск, 1892. — С. 116-122.
  • Итоги народного просвещения в Минусинском крае за 1892 г. // Сибирский сборник. — 1893. — Вып. 2. — С. 94-112.
  • К истории шестидесятых годов в Сибири [О сибирском областничестве] // Восточное обозрение. — 1893. — № 38-39. —
  • Пути сообщения в Сибири XVI и XVII веков: Памяти П. А. Словцова. — 1893. — 26 с.
  • Сибирская беллетристика в 1892 году // Восточное обозрение. — 1893. — № 10.
  • Воспоминание о друге молодежи [О. Н. М. Ядринцеве] // Восточное обозрение. — 1896. — № 56-58.
  • Воспоминание о друге молодежи [О. Н. М. Ядринцеве] // Литературное наследство Сибири. — Новосибирск, 1898. — Т. 5. — С. 343-353.

1900-ті

  • В уголках степного края [Очерки] // Сибирская жизнь. — 1900. — 10 лютого (№ 32).
  • В уголках степного края [Очерки] // Сибирская жизнь. — 1900. — 11 лютого (№ 33).
  • В уголках степного края [Очерки] // Сибирская жизнь. — 1900. — 12 лютого (№ 34).
  • В уголках степного края [Очерки] // Сибирская жизнь. — 1900. — 17 лютого (№ 38).
  • Приамурье как русская земледельческая колония // Народное хозяйство. — 1900. — Кн. 7. — С. 59-72.
  • Даль и Загоскин // Мир Божий. — 1901. — № 10, отд. 2. — С. 1-8.
  • Ближайшие задачи исторического изучения Сибири // Журнал Министерства народного просвещения. — 1902. — № 9, отд. 2.
  • Ближайшие задачи исторического изучения Сибири. — Санкт-Петербург: Б. и., 1902.
  • Взаимное влияние русского и инородческого населения в Сибири // Земледелие. — 1902. — № 2-3.
  • Взаимное влияние русского и инородческого населения в Сибири. — Москва: Б. и., 1902. — 16 с.
  • Первое столетие Иркутска: Сборник материалов для истории города / [Сост.], введ. и заключ. статья «Состав населения и экономический быт города в XVII веке» П. М. Головачева. — [СПб.]: Изд. В. П. Сукачева, (1902). — 186 с.
  • Сибирь: Природа, люди, жизнь. — Москва: Изд. Ю. И. Базановой, 1902. — 300 с.
  • Сибирь: Природа, люди, жизнь /2-е изд. — Москва: Т-во «И. Д. Сытин», 1905. —- 352 с.
  • Томск в XVII веке: Материалы для истории города: [Сборник] / [Сост.], вступление и

заключ. статья П. М. Головачева. — [СПб.]: Посмерт. изд. В. А. Горохова, Б. г. [1902?]. — 169 с.

  • Тюмень в XVII столетии: Собр. материалов для истории города / [Сост.], введ. и заключит. статья «Состав населения и экономический быт Тюмени в XVII в.» П. М. Головачева. — Москва: Издательство А. И. Чукмалдиной, 1903. — 166 с.
  • Иркутское лихолетье 1758-1760 гг.: («Летопись о Крылове» и ее разбор): [С публ. фрагм. “Летописи...”]. — Москва: Издательство А. В. Касьянова, 1904. — 45 с.
  • Россия на Дальнем Востоке. — Санкт-Петербург: Издательство Е. Д. Кусковой, 1904. — 216 с.
  • Желательный тип сборников материалов для истории сибирских городов XVII века // Журнал Министерства народного просвещения. — 1905. — № 10. — С. 262-263.
  • Декабристы: 86 портретов, вид Петровского завода и 2 бытовых рисунка того времени / Пояснит. биогр. текст П. М. Головачева; Вступ. ст. В. А. Мякотина. — Москва: Издательство М. М. Зензинова, [1906]. — 294 с.
  • Сибирские вопросы в Государственной Думе // Сибирские вопросы. — 1906. — № 1. — С. 3-12.
  • Из хроники общественной жизни Сибири: Выборы в Государственную Думу: [Сост. на основе сообщений сибирских газет] // Сибирские вопросы. — 1906. — № 1. — С. 90-109. (Підпис — «L.»)
  • Рецензия на книгу Н. Я. Новомбергского «В поисках за материалами по истории Сибири» // Сибирские вопросы. — 1906. — № 1. — С. 111-112. (Підпис — «П. Г-в.»)
  • Характер и значение колонизации Сибири в XVI и XVII столетиях // Сибирские вопросы. — 1906. — № 2. — С. 3-44. (Додаток до журналу «Сибирские вопросы»)
  • Из хроники общественной жизни Сибири: Разгром сибирской печати // Сибирские вопросы. — 1906. — № 2. — С. 89-93. (Підпис — «L.»)
  • Рецензия на книгу «Природа и население России». Часть 1: Народы Азиатской России // Сибирские вопросы. — 1906. — № 2. — С. 94-95. (Підпис — «П. Г-в.»)
  • Рецензия на книгу А. Клейнборта «Русский империализм в Азии»] // Сибирские вопросы. — 1906. — № 2. — С. 95-96. (Підпис — «L.»)
  • По поводу проекта сибирско-американской железной дороги // Сибирские вопросы: периодический сборник. — 1906. — № 2. — С. 157-166. (Підпис — «L.»)
  • Из хроники общественной жизни Сибири: Бюрократия и земский вопрос // Сибирские вопросы. — 1906. — № 3. — С. 104-109. (Підпис — «L.»)
  • Рецензия на книгу Л. Г. Дейча «16 лет в Сибири: Воспоминания» // Сибирские вопросы. — 1906. — № 3. — С. 110-111. (Підпис — «L.»)
  • Рецензия на книгу Н. Н. Торнау «Атлас по отечествоведению». Часть 2: Сибирь и Туркестан // Сибирские вопросы. — 1906. — № 3. — С. 111-112. (Підпис — «П. Г-в.»)
  • Из хроники общественной жизни Сибири: Вопрос о порто-франко в Приамурье // Сибирские вопросы. — 1906. — № 4. — С. 95-101. (Підпис — «L.»)
  • Из хроники общественной жизни Сибири: Амурская железная дорога // Сибирские вопросы. — 1906. — № 5. — С. 83-89. (Підпис — «L.»)
  • Из хроники общественной жизни Сибири // Сибирские вопросы. — 1906. — № 6. — С. 108-119. (Підпис — «L.»)
  • Очерк заселения Сибири в XVI и XVII столетиях. — Санкт-Петербург: Типография Альтшулера, 1906. — 44 с.
  • Декабристы: Материалы для характеристики [Сборник] / Под ред. П. М. Головачева. — Москва: Издательство М. М. Зензинова, 1907. — 176 с.
  • Ошибочная и опасная политика // Сибирские вопросы. — 1907. — 31 серпня (№ 23). — С. 2-5. (Підпис — «L.»)
  • Новая волокита // Сибирские вопросы. — 1907. — 8 вересня (№ 24). — С. 2-3. (Підпис — «L.»)
  • Новое общество (Об основанном в 1907 году в Санкт-Петербурге «Обществе изучения Сибири и содействия реформ в ней») // Сибирские вопросы. — 1907. — 16 вересня (№ 25). — С. 2-6. (Підпис — «L.»)
  • Ещё о новом факультете в томском университете (Об открытии в Томском университете историко-филологического факультета) // Сибирские вопросы. — 1907. — 23 вересня (№ 26). — С. 2-6. (Підпис — «L.»)
  • Чиновничья логика // Сибирские вопросы. — 1907. — 30 вересня (№ 27). — С. 2-3. (Підпис — «L.»)
  • Отпадающий край: [О Камчатке] // Сибирские вопросы. — 1907. — 8 жовтня (№ 28). — С. 2-5. (Підпис — «L.»)
  • Забайкальские хищения // Сибирские вопросы. — 1907. — 16 жовтня (№ 29). — С. 2-5. (Підпис — «L.»)
  • Петербургское «попечение» о Сибири // Сибирские вопросы. — 1907. — 23 жовтня (№ 30). — С. 2-3. (Підпис — «L.»)
  • Теперь не время // Сибирские вопросы. — 1907. — 8 листопада (№ 32). — С. 2-3. (Підпис — «L.»)
  • Оценка выборов (О выборах в 3-ю Государственную Думу) // Сибирские вопросы. — 1907. — 16 листопада (№ 33). — С. 2-3. (Підпис — «L.»)
  • Новые правила об инородческих школах (О правилах преподавания в инородческих школах) // Сибирские вопросы. — 1907. — 23 листопада (№ 34).

— С. 2-3. (Підпис — «L.»)

  • Вредное усердие (О трудностях работы депутатов от Сибири в 3-й ГосДуме) // Сибирские вопросы. — 1907. — 30 листопада (№ 35). — С. 2-4. (Підпис — «L.»)
  • Возрождение сибирской парламентской группы (О работе депутатов от Сибири в 3-й ГосДуме) // Сибирские вопросы. — 1907. — 8 грудня (№ 36). — С. 2-4. (Підпис — «L.»)
  • Экзамен государственности (О проблеме порт-франко на Дальнем Востоке, торговой экспансии СевернойАмерики и Японии и политике российских властей) // Сибирские вопросы. — 1907. — 16 грудня (№ 37). — С. 2-3. (Підпис — «L.»)
  • Нельзя медлить (О необходимости судебной и земской реформ в Сибири) // Сибирские вопросы. — 1907. — 23 грудня (№ 38/39). — С. 2-6. (Підпис — «L.»)
  • Мертвый год (О работе Государственной Думы в 1907 году) // Сибирские вопросы. — 1908. — 12 січня (№ 1). — С. 1-3. (Підпис — «L.»)
  • Где выход? (О работе 3-й Государственной Думы) // Сибирские вопросы. — 1908. — 23 січня (№ 2). — С. 1-3. (Підпис — «L.»)
  • Проектируемый общественный университет в Иркутске // Сибирские вопросы. — 1908. — 31 березня (№ 12). — С. 12-17.
  • Научные труды И. Я. Словцова [Об ученом Иване Яковлевиче Словцове (1844-1907)] // Сибирские вопросы. — 1908. — 31 травня (№ 16). — С. 34-39. (Підпис — «П. Г.»)
  • Сибирские миссии (О православных миссиях в Сибири и на Дальнем Востоке) // Сибирские вопросы. — 1908. — 8 серпня (№ 17/18). — С. 1-7.
  • Вековой грех // Сибирские вопросы. — 1908. — 22 серпня (№ 19/20). — С. 1-5. (Підпис — «L.»)
  • День 28 августа [К 80-летию со дня рождения Л. Н. Толстого] // Сибирские вопросы. — 1908. — 28 серпня (№ 20/21). — С. 3-5. (Підпис — «L.»)
  • Министр торговли и северное порто-франко // Сибирские вопросы. — 1908. — 8 вересня (№ 23/24). — С. 1-6. (Підпис — «L.»)
  • Правительственные «заботы» о северных инородцах // Сибирские вопросы. — 1908. — 18 вересня (№ 25). — С. 1-7. (Підпис — «L.»)
  • Будет ли лучше? (О депутатах от Томской губернии в 3-й Государственной Думе) // Сибирские вопросы. — 1908. — 30 вересня (№ 27-28). — С. 1-3. (Підпис — «L.»)
  • Полувековая загадка (К 50-летию присоединения Приамурского края к России) // Сибирские вопросы. — 1908. — 8 жовтня (№ 29/30). — С. 1-6.
  • Плоды «успокоения» (О влиянии местной администрации на общественную и культурную жизнь Сибири) // Сибирские вопросы. — 1908. — 25 жовтня (№ 33/34). — С. 1-4. (Підпис — «L.»)
  • Сенаторская ревизия накануне введения земства // Сибирские вопросы. — 1908. — 31 жовтня (№ 35/36). — С. 1-5. (Підпис — «L.»)
  • Сибирь и третья Дума // Сибирские вопросы. — 1908. — 30 листопада (№ 43/44). — С. 13-14. (Підпис — «L.»)
  • Не пора ли одуматься? (Об экономической политике правительства России в Сибири) // Сибирские вопросы. — 1908. — 8 грудня (№ 45/46). — С. 1-5. (Підпис — «L.»)
  • Культурная роль женщины в Сибири // Сибирские вопросы. — 1908. — 23 грудня (№ 49/50/51/52). — С. 1-6. (Підпис — «L.»)
  • «Пятницы» и «вечера» К. К. Случевского // Петербургские ведомости. — 1909. — 5 лютого (№ 28). — С. 2-3. (Підпис — «W.»)

1910-ті

  • Сибирь (Обзорная книга о Сибири). — Москва: Книгоиздательское т-во «Дело», Б. г. [1911?]. — 236 с. — (Великая Россия: Географические, этнограцические и культурно-бытовые очерки современной России / Под общ. ред. Д. Н. Анучина; Т. 1).
  • Экономическая география Сибири. — Москва: Типография Т-ва «И. Д. Сытин», 1914. — 183 с.

Примітки
  1. Полевой Б. В поисках богатств дальневосточных (Об экспедициях геолога П.И. Полевого) // Дальневосточные путешествия и приключения. — Хабаровск: Хабаровское книжное издательство, 1976. — Вып. 7. — С. 166.
  2. Золотницкая Р.Л., Красникова О.А. Памяти друга. Борис Петрович Полевой (1918–2002 гг.)// Санкт-Петербургский университет. — 2002. — №3 (3625).
  3. П. М. Головачев [Биографический очерк] // Сибирский торгово-промышленный ежегодник. 1914-1915. — Петроград, [1915]. — С. 504.
  4. П. М. Головачев [Биографический очерк] // Сибирский торгово-промышленный ежегодник. 1914-1915. — Петроград, [1915]. — С. 505.
  5. П. М. Головачев [Биографический очерк] // Сибирский торгово-промышленный ежегодник. 1914-1915. — Петроград, [1915]. — С. 507.
  6. П. М. Головачев [Биографический очерк] // Сибирский торгово-промышленный ежегодник. 1914-1915. — Петроград, [1915]. — С. 506.
  7. Петр Михайлович Головачев. (Ум. 2 сент. 1913 г.)[Некролог] // Сибирская жизнь. — 1913. — 8 вересня (№ 198). — С. 3.
  8. Сибирь: Природа, люди, жизнь. — Москва: Изд. Ю. И. Базановой, 1902. — 300 с.
  9. П. М. Головачев [Биографический очерк] // Сибирский торгово-промышленный ежегодник. 1914-1915. — Петроград, [1915]. — С. 508.
  10. Декабристы: 86 портретов, вид Петровского завода и 2 бытовых рисунка того времени / Пояснит. биогр. текст П. М. Головачева; Вступ. ст. В. А. Мякотина. — Москва: Издательство М. М. Зензинова, [1906]. — 294 с.
  11. Праці П.М. Головачова// Томська областна універсальна наукова бібліотека імені О.С. Пушкіна. (рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.