Горбань темний

Горбань темний, або мелакопія темна[2] (Sciaena umbra) — риба родини горбаневих (Sciaenidae).

?
Горбань темний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Окуневидні (Percoidei)
Родина: Горбаневі (Sciaenidae)
Рід: Мелакопія (Sciaena)
Вид: Горбань темний
Sciaena umbra
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Sciaena umbra
Віківиди: Sciaena umbra
EOL: 1000297
ITIS: 169330
МСОП: 198707
NCBI: 1586296

Розповсюдження

Розповсюджений вздовж атлантичного узбережжя Європи і Північної Африки, також у внутрішніх морях, від Середземного до Азовського. В Україні відзначений в Чорному морі, зокрема у північно-західній його частині, біля Кара-Дагу, в районі Керченської протоки, та у південно-західній ділянці Азовського моря.

Будова

Найбільша довжина тіла 70 см, у Чорному морі зазвичай від 21 до 35 см. Вага до 4 кг. Тіло помірно довгасте, відносно високе, стиснуте з боків. Луска на тілі — невелика, шорстка, а на голові — гладка і округла. Передня частина спинного плавця коротша за задню в 1,7 раза. Хвостовий плавець усічений або трохи закруглений по задньому краю. Бічна лінія повна, дугою підіймається вгору до верхньозаднього краю зябрової кришки і поступово стає горизонтальною у бік хвостового плавця. Рот невеликий, кінцевий, нижній, з висувною верхньою щелепою, озброєною вузькою смужкою дрібних притуплених зубів. На нижній щелепі наявна смужка гостріших зубів. Самці й самиці зовні однакові. Забарвлення спини темно-синє з фіолетовим чи золотистим відтінком, боки золотисті з мідним виблиском, черево сріблясто-біле.

Спосіб життя

Зграя горбанів

Морська риба. Зустрічається на глибинах 20 — 180 м. Тримається зазвичай у потайних місцях, біля крутих скельних берегів, вертикальних скель і молів, рідше над піщаним, черепашковим і мулистим дном. Мігрує мало. Тримається зграями по 5-8 особин, іноді поодиноко. Найактивніший вночі. Біля берегів Криму відомий з травня по грудень, частіший у липні-серпні. Середні розміри й маса тіла плідників біля Кара-Дагу коливаються в межах 14,3-20,5 см і 116—292 г, вік від 2 до 6 років при переважанні 3-річних особин. Плодючість у самиць завдовжки 26-47 см становить від 6,2 до 514 тисяч ікринок. Розмноження відбувається у водах з помірною солоністю поза межами опріснення з першої половини червня по вересень, особливо інтенсивно у липні при температурі води 20-25°С. Нерест порційний, проходить у присмеркові години на відстані близько 2 км від берега. Личинки з'являються з ікри приблизно через добу, які живляться вмістом жовткового мішка. Приблизно на четверту добу личинки переходять на живлення зовнішнім кормом. Молодь тримається зграйками поблизу берегів, може заходити у затоки та гирла річок, живиться дрібними організмами. Дорослі особини живляться бентосними організмами (краби, креветки) або рибою (ставрида, атерина, шпрот та хамса).

Значення

Має другорядне промислове значення. Реалізується у свіжому, частково у засоленому вигляді, також для виготовлення консервів. Об'єкт підводного полювання. Вид занесений до Червоної книги України[3].

Виноски

.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.