Атерина

Атери́на[1], атери́нка[2] (Atherina) — рід зграйних риб родини атеринових (Atherinidae). У викопному стані атерини відомі з сармату Молдови, Хорватії тощо.

?
Атерина

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Атериноподібні (Atheriniformes)
Родина: Атеринові (Atherinidae)
Рід: Атерина (Atherina)
Linnaeus, 1758
Типовий вид
Atherina hepsetus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Atherina
Віківиди: Atherina
EOL: 17516
ITIS: 166022
NCBI: 87784
Fossilworks: 35752

Характеристика

Риба з роду Atherina мають видовжене, струнке тіло з чітко вираженою бічною лінією. Діаметр очей дорівнює довжині щелепи. Сягають довжини до 20 см.

Ареал

Представники роду поширені у прибережних ділянках морів помірної і тропічної зон Атлантики та її морів. В Україні зустрічаються у Чорному, Азовському морях, лиманах Північного Причорномор'я. Атерини заходять також у пониззя Дніпра, Південного Бугу, Дністра, в дельту Дунаю.

Біологія

Нерестяться влітку, ікру відкладають на водорості. Живляться планктонними та дрібними бентичними організмами.

Види

Рід містить 5 видів:

Атерина на продаж на ринку, Одеса

Господарське значення

Атерини традиційно використовуються в каталонській і окситанській кухні у смаженому виді. Так само використовуються на півдні України. Крім того з атерин витоплюють технічний жир і роблять кормове борошно. В Україні атерина є промисловим об'єктом, але вважаються малоцінним[3]. Атерин ловлять переважно у північно-західній частині Чорного моря, Азовському морі, Сиваші. Промислове значення також має в Греції, де відловлюється в озері Тріхоніс.

Галерея

Література
  1. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  2. Словник зоологічної номенклатури. Ч, 2: Назви хребетних тварин: Проект / Уклад. М. Шарлемань, К. Татарко. — К.: ДВУ, 1927. — 124 с.
  3. Мовчан Ю. В. Вьюновые, сомовые, икталуровые, пресноводные угри, конгеровые, саргановые, тресковые, колюшковые, игловые, гамбузиевые, зеусовые, сфиреновые, кефалевые, атериновые, ошибеневые // Фауна України. — Киев: Наук. думка, 1988. — 8, № 3. — 399 с. (рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.