Горвіц Олександр Борисович
Олекса́ндр Бори́сович Го́рвіц[1][2] (17 лютого (1 березня) 1897, Чуднів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 20 січня (2 лютого) 1918, Київ, Київська губернія, УНР) — український революційний діяч єврейського походження, член Російської більшовицької партії (РСДРП(б)).
| Горвіц Олександр Борисович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Александръ Берковичъ Горвицъ |
| Народився |
17 лютого (1 березня) 1897 Чуднів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер |
20 січня (2 лютого) 1918 (20 років) Київ, Київська губернія, УНР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | революціонер |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) |
Біографія
Народився 17 лютого (1 березня) 1897 року в містечку Чуднів Волинської губернії, тепер Житомирська область, Україна[3].
З 12 (25) вересня 1912 по 1 (14) травня 1915 року навчався в Приватному трьохкласному комерційному училищі А. А. Ежевського у Варшаві. Закінчив училище зі срібною медаллю, удостоєний звання особистого почесного громадянина і кандидата комерції[4][5]. У 1915—1916 роках навчався в Київському комерційному інституті[6][7].
У лютому (ст. ст.) 1917 року повернувся до Києва. Член редколегії друкованого органу київської організації РСДРП(б) — газети «Голос социал-демократа». Делегат обласного з'їзду рад Південно-Західного краю (квітень 1917). Від травня 1917 року — член Київського комітету РСДРП(б), виконкому Київської ради робітничих депутатів, у листопаді — член виконкому Київської об'єднаної ради робітничих і солдатських депутатів. Під час липневих заворушень у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) 5 (18) липня 1917 року був заарештований юнкерами, але під тиском Київського комітету РСДРП(б) звільнений. 27 жовтня (9 листопада) на пленумі київських рад обраний до ревкому для підготовки збройного повстання робітників і революційних солдатів, був заарештований разом з іншими керівниками більшовиків військовиками штабу Київського військового округу, звільнений після капітуляції останнього.
Виступив проти проведення повстання на заклик більшовиків напередодні Всеукраїнського з'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів. 5 грудня на обласному (крайовому) з'їзді РСДРП(б) обраний членом Головного комітету РСДРП(б) — соціал-демократії України, на Першому Всеукраїнському з'їзді рад — членом ЦВК рад України.
У січні 1918 року — уповноважений Народного секретаріату для проведення в Києві повстання робітників і солдатів проти Української Центральної Ради, один з його керівників. Від 15 (28) січня 1918 року — член загально-міського Військово-революційного комітету. Керував повсталими на Печерську (див. Київське (січневе) збройне повстання 1918). Під час намагань відновити зв'язок з іншими районами міста його схопили прибічники УЦР.
Помер 20 січня (2 лютого) 1918 року; за даними Оксани Щусь, Великої радянської енциклопедії, його закатували (за іншими даними — зарубали вільні козаки[8]).
Похований 31 січня (13 лютого) 1918 року в братській могилі в Маріїнському парку.
Примітки
- Ім'я при народженні — рос. дореф. Александръ Беровичъ Горвицъ. У записі про смерть у метричній книзі — рос. дореф. Александръ Борисовичъ Горовицъ
- За деякими відомостями, начебто справжні ім'я та по батькові — Азеф Беркович, не підтверджують архівні документи — метричний запис про народження та особова справа студента Київського комерційного інституту.
- За деякими відомостями — народився 1897 року в Києві, однак запису про народження в метричних книгах київського равінату не виявили.
- ДАК, спр. 1443., с. 1, 14–14зв..
- За іншими відомостями — закінчив гімназію[яку?] в Києві (1913).
- ДАК, спр. 1443, с. 1–22..
- За іншими відомостями — з 1915 року навчався в Казанському університеті. Член студентської організації соціал-демократів-інтернаціоналістів, за її дорученням вів революційну пропаганду серед солдатів казанського гарнізону.
- Хто підняв збройне повстання в Києві в січні 1918 р.? // Історична правда. — 2010. — 18 жовтня.
Джерела
- Щусь О. Й. Горвіц Олександр Борисович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 161. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Горвиц Александр Борисович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.). — Т. 7 : Гоголь — Дебит. — М. : Советская энциклопедия, 1972. — С. 77.
- Е. Б. Горвиц Александр // Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917—1921 гг. / Сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — М.–Л..: Гос. изд-во, 1925. — С. 163, 164.(рос.)
Посилання
- Александр Бер(к)ович Горвиц — 121 год со дня рождения. Документы // Фейсбук-пост Алексея Янковского. — 2018. — 1 марта.
- 20 (м). Запис про народження Олександра Горвіца 17 лютого (ст. ст.) 1897 року в містечку Чуднів // Метрична книга євреїв містечка Чуднів. 1897—1900, 1902, 1904. Народження // ДАЖО. Ф. 67. Оп. 3. Спр. 618. Арк. 13зв–14 (с. 28–29 у pdf-файлі). (рос. дореф.)
- Запис № 63 (м) про смерть студента Київського комерційного інституту Олександра Горовиця в метричній книзі Київського рабинату за 30 січня (ст. ст.) 1918 року // ЦДІАК. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 171 (до 2021 року — спр. 528). Арк. 30зв.
- Горвиц Александр Берович. Личное дело студента Киевского коммерческого института. 1915 // ДАК. Ф. 153. Оп. 4. Спр. 1443. (рос. дореф.)
- Горвица улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 150. (рос.)