Чуднів

Чу́днів місто в Україні, центр Чуднівської громади Житомирського району Житомирської області. Розташоване в північно-західній частині Придніпровської височини, над річкою Тетерів, за 5 км від залізничної станції Чуднів-Волинський (лінія Козятин IШепетівка). Статус міста з 2012 року[3].

Чуднів
Герб Чуднова Прапор Чуднова
Чуднівська районна державна адміністрація
Основні дані
Країна  Україна
Регіон  Житомирська область
Район  Житомирський район
Громада Чуднівська міська громада
Засноване 1416
Статус міста з 2012 року
Населення 5 777 (01.01.2016) [1]
 - повне 5 777 (01.01.2016) [2]
Площа 10 км²
Координати 50°03′10″ пн. ш. 28°05′49″ сх. д.
Висота над рівнем моря 244 м
Водойма Тетерів
Відстань
Найближча залізнична станція Чуднів-Волинський
До станції 5 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 94 км
 - автошляхами 54 км
Міська влада
Адреса 13200, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 146
Міський голова Розводовський Іван Йосипович

 Чуднів у Вікісховищі

Карта
Чуднів

Географія

У місті річки Безіменна та Будичина впадають у Тетерів.

Назва

Назву пов'язують з прізвищем Київського боярина Чудина, вихідця з чудських старшин, відзначеного в літописах. Народні перекази виводять топонім від слова чудо. Розповідають, що Чуднів колись звали Червоним яблучком. Князь, зачарований навколишньою красою, нібито сказав, що це не яблучко, а велике чудо, за іншою версією, що в давнину жителі міста дивом (чудом) відбили багатотисячну татарську орду[4].

Історія

kЧуднів (Czudnow) на карті Себастьяна Мюнстера (1554)

Перша документальна згадка про Чуднів відноситься до 1416 року, в якому, згадується, що жителі Чуднова дають з землі Дідковичини три відра меду в Києво-Софійський собор[5]. На той час в Чуднові був лише один замок і місце, в якому збиралися щорічні ярмарки на св. Петра[6]. У 1471 році в люстрації Київської землі, що пройшла після ліквідації самостійного Київського удільного князівства, в Чуднові показаний замок, озброєний 3гарматами і 2 пищалями; в ньому зберігались значні запаси провіанту та жили замкові слуги. В місті мешкало багато вільних людей та міщан, також було 32 двори хліборобів, що платили по 20 грошей податі і 63 корчми (30 грошей); мита виходило в рік 10 коп. грошей.; до Чуднова простягались 7 сіл і 8 бортних земель, з яких виходило 18 відер меду на рік[7].

У 1507 році одні з найбільших в Україні магнати — князі Острозькі стали дідичами (або власниками) Чуднова[8].

1660 року місце капітуляції (за підсумками Чуднівської Битви) московського війська генерала В. Шереметєва перед польським, після якої було укладено Слободищенський трактат.

Наприкінці XVIII століття князь Потоцький відкрив у Чуднові одну з найперших в Україні фабрику фаянсу[9].

У 1760 році був побудований мурований костел на місці дерев'яного попередника.[10]

У XIX столітті Чуднів був відомий торгівлею сільськогосподарськими продуктами. Наприкінці XIX століття налічувалось 10 500 мешканців, і половину - євреї). Нині у Чуднові діють невеликі харчові підприємства, чуднівський спиртовий завод, меблева фабрика, торфове підприємство.

Сучасний знак при в'їзді до міста з Житомира

У 2016 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 600 років з часу першої писемної згадки про місто Чуднів (1416)[11].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чуднівського району, місто увійшло до складу Житомирського району[12].

Населення

Демографія

Рік кінець XIX ст.19741984200120082011
Загальна кількість населення 10 5006 6007 9006 4505 8005 650

Розподіл населення за рідною мовою (2001)

українська моваросійська
97,84% 1,88%

Промисловість

  • Чуднівський спиртзавод, ДП «ЖЛГЗ» Чуднівська філія
  • Чуднівський хлібозавод, підприємство «Харчовик» (нині не працює)
  • Чуднівська меблева фабрика, ТОВ «НОР ТУН»

Культура

  • Чуднівський міський будинок культури
  • Міська бібліотека
  • Дитяча бібліотека
  • Чуднівська школа мистецтв

Пам'ятки культури, архітектура

У Чуднові розташовані чотири православні церкви: відомості про їх створення не раніше XVIII століття[13].

У Чуднові діє громада Української греко-католицької церкви:

  • Церква Воскресіння, розташована в центрі містечка, була побудована на кошти прихожан у 1780 році.
  • Церква святих Петра і Павла, побудована 1769 року, очевидно, замість іншої стародавньої, невідомо коли побудованої, так як збереглась виданий нею папір князем Сангушко у 1746 році та церковні прибутково-витратні книги збереглись з 1749 року;
  • Церква Різдва Богородиці, побудована прихожанами у 1772 році;
  • Церква святої Трійці, побудована у 1878 році замість колишньої, невідомо коли побудованої, від якої залишились, ісповідні відомості, що ведуть до 1803 року.

У Чуднові діє кам'яна католицька церква, побудована у 1760 році вікарним єпископом Горчинським, замість попередньої дерев'яної, що була побудована у XVII столітті та сильно пошкоджена під час козацьких війн[14].

В урочищі Шабелянка 9 серпня 2011 року було відкрито меморіал Чуднівська битва на честь загиблих у битві 1660 року[15].(Насправді бій відбувся не на Шабелянці, неподалік від села Городище)

Відомі особи

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  3. Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5216-VI «Про віднесення селища міського типу Чуднів Чуднівського району Житомирської області до категорії міст районного значення»
  4. Ю. М. Кругляк. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР, Київ; «Наукова думка», — 150 с., 1978
  5. Акти західної Росії т. 1, стор. 38
  6. Архів Сангушків т. 3, стор. 49—50
  7. Архів Південно-Західної Росії, частина VII, том II, стр. 4—5
  8. Посилення феодально-кріпосницького гніту на Україні у другій половині XVI — першій половині XVII століття
  9. Soubise Bisier (1913). O fabrykach ceramiki w Polsce (пол). Warszawa. с. 11.
  10. ЧУДНІВ, місто, Житомирська обл, Україна | УГФ-Український Генеалогічний Форум. ukrgenealogy.com.ua. Процитовано 16 лютого 2022.
  11. Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 2016 року № 971-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році»
  12. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  13. Теодорович, Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. т. 1, стор. 132–135
  14. Słownik geograficzny т. 1, стр. 714
  15. Відкрито меморіал на місці Чуднівської битви
  16. База даних малих космічних тіл JPL: Чуднів (англ.).

Література

  • Чуднів на самій бистрині історії: трактат: у 2 ч. / Анатолій Сірик. — Житомир: М. Косенко, 2012—2015. — ISBN 978-966-8123-80-1: Ч. 2. — 2015. — 619, [1] с.: іл., портр., мапи. — Л-ра: с. 587—589. — Перелік ілюстр.: с. 590. — Ім. покажч.: с. 591—601. — Геогр. покажч.: с. 601—617. — ISBN 978-966-8123-88-7

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.