Гордаланн
Гордаланн (норв. Hordaland) — один з норвезьких районів (фюльке). Розташований у центральній частині Вестланна (Західна Норвегія), на узбережжі Атлантики. Адміністративний центр — місто Берген. Межує з фюльке Согн-ог-Ф'юране, Бускерюд, Телемарк і Ругаланн.
Гордаланн Hordaland | |
---|---|
Герб | |
Розташування | |
Основні данні | |
Фюльке: | NO-12 |
Регіон: | Вестланн |
Столиця: | Берген |
Найбільші міста: | |
Кількість комун: | |
Площа: | 15 460 км² |
Населення (2007): • Густота: | 477 175[1] • 30,8/км² |
Мова: | Норвезька |
Сайт: | www.hordaland.no |
Основні данні | |
Географія
Гордаланн має вигляд напівкруглої форми. Розташований район на західному узбережжі Норвегії. У провінції розташовано близько половини національного парку Гардангер-фьорда. Місцевість відома водоспадами, наприклад, Ворінгфоссеном і льодовиками.
Понад 60 % жителів провінції живуть у Бергені та його околицях.
Історія
Провінція Гордаланн існує вже понад тисячу років. З VII століття його площа складалася з безлічі дрібних графств. На початку XVI століття Норвегія поділялась на чотири лена. Бергенський лен з центром у Бергені охоплював більшу частину західної та північної Норвегії [5].
1662 року лени були замінені на амти. Бергенський амт складався з Гордаланну, Согн-ог-Ф'юране, Трумса і Нурланну. 1763 року амт поділили на північну і південну частини. 1919 року з'явилася назва Гордаланн.
Місто Берген у 1831-1972 роках існувало як місто-графство. 1915 року район Орстад приєднали до Бергену. 1972 року сусідні муніципальні утворення Арна, Фана, Лаксерваг і Осане були приєднані до міста Берген. Пізніше Берген втратив свій статус графства і став частиною графства Гордаланн.
Адміністративний поділ
1837 року графства були розділені на місцеві адміністративні одиниці. Тепер у фюльке Гордаланн є 33 комуни.
Райони
Гордаланн умовно ділиться на кілька традиційних районів. Внутрішні райони Гордангер і Восс і прибережні райони Північний, Середній і Південний Гордаланн.
Регіони-побратими
Гордаланн має такі офіційні регіони-побратими:
Галерея