Горленко Володимир Федорович

Володимир Федорович Горленко (нар. 21 листопада 1927, Вовне) — український етнограф. Доктор історичних наук (1990).

Горленко Володимир Федорович
Народився 21 листопада 1927(1927-11-21) (94 роки)
Вовна, Шосткинський район, Харківська округа, Українська СРР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність етнограф
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Козаченко Антон Іванович
Заклад Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України і КНУ імені Тараса Шевченка

Біографія

Народився 21 листопада 1927 року в селянській родині в селі Вовне Шосткинського району (сьогодні Сумської області)[1][2]. 1953 року з відзнакою закінчив історичний факультет Московського державного університету[1][2]. Після цього проходив аспірантуру в Інституті етнографії імені М. М. Миклухо-Маклая[1], під час якої досліджував етнографічні матеріали в архівах Москви та Санкт-Петербурга, брав участь в етнографічних експедиціях, вивчав відомості з української етнографії[1]. Науковим керівником Володимира Горленка був бібліограф і етнограф Антон Козаченко[1].

Після успішного завершення аспірантури з 1957 року працював в ІМФЕ АН УРСР у Києві, єдиній тоді в Україні науковій установі з відділом етнографії (сьогодні належить до НАН України)[1][2]. Захистив кандидатську дисертацію на тему історії української етнографії від початків етнографії як науки до середини XIX століття[1]. У 1965—1971 роках за сумісництвом викладав етнографію в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка[2], на історичному факультеті якого в 1965 році вперше став ініціатором читання курсу «Історія української етнографії», а згодом також другого спецкурсу «Культура та побут українців»[1]. У 1975—1980 роках обіймав посаду завідувача відділу етнографії ІМФЕ АН УРСР[2]. У 1981—2004 роках працював на посаді провідного наукового співробітника[2]. У 1988 році в Києві захистив докторську дисертацію «Становление украинской этнографии конца XVIII — первой половины XIX в.»[1]. 1990 року здобув науковий ступінь доктора історичних наук[2]. Крім КНУ, також за сумісництвом працював викладачем етнографії й у низці інших вищих навчальних закладах Києва[2].

Доробок

Головним напрямком дослідження Володимира Горленка є українська етнографія[1]. Автор статей і монографій з історії, теорії й становлення методики української етнографії, господарства та матеріальної культури українців, питань українського народознавства[2]. Працював над невиданими працями «Традиції народно-побутової культури українців» і «Регіональний історико-етнографічний атлас України, Білорусії та Молдавії. Вип. 1. Народна землеробська техніка»[2]. Співзасновник і учасник науково-методичної ради Київського музею народної архітектури та побуту УРСР, член редакційної колегії міжнародного видання «Ethnologia Slavica»[2]. Був науковим керівником дисертантів В. Борисенко, Л. Артюх[1].

Бібліографія
  • Нове про творчу та суспільно-політичну діяльність Т. Г. Шевченка // РЛ. 1959. № 2
  • О периодизации истории украинской этнографии. — СЭ, 1961 г., № 1, с.
  • Нариси з історії української етнографії та російсько-українських етнографічних зв'язків. — К.: Наукова думка, 1964 р. — 248 с.
  • В. П. Милорадович: до 120-річчя з дня народження. — НТЕ, 1966 р., № 2, с. 83 — 85.
  • Народна землеробська техніка українців. К., 1971 (у співавторстві)
  • Традиційно-побутова культура і звичаї українців другої половини XVII—XVIII ст. // Історія Української РСР. К., 1979. Т. 2
  • З історії формування наукової методики народознавства // НТЕ. 1980. № 4
  • Об этнониме «черкаси» в отечественной науке конца 18 — первой половины 19 ст. // Сов. этнография. 1982. № 3, с. 96 — 108.
  • Спільнослов'янські елементи в традиційній матеріальній культурі українців. К., 1983
  • До питання етнографічної типології народних землеробських знарядь українського селянства // Нар. творчість. 1984. № 4
  • М. О. Максимович як етнограф. — НТЕ, 1984 р., № 6, с. 31 — 36.
  • Етнографія Києва і Київщини: традиції і сучасність. — К.: Наукова думка, 1986 р. — 271 с.
  • Традиционно-бытовая культура Полтавщины в работах отечественных исследователей к.18 в. — «Всесоюзная научная конференция по историческому краеведению. 1-я. ТД», К., 1987 г., с. 275—276.
  • Становление украинской этнографии конца XVIII — первой половины ХІХ в. — К.: Наукова думка, 1988 г. — 214 с.
  • Становлення і розвиток матеріальної культури української народності (XIV — середина XVII ст.) // Укр. народність: Нариси політ. та соц.-етніч. історії. К., 1990
  • Про походження назви «черкаси» щодо українців 16 — 17 ст. — Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина (К.), 1993 р., т. 2, с. 27 — 34.
  • До проблеми вивчення етнографічної групи українців «литвини». — «Полісся: мова, культура, історія», К., 1996 р., с. 194—200.
  • Украинцы // Народы и религии мира. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1998.
  • Ремесла і промисли козацького краю: 16 — 18 ст. — ПУ, 1998 р., № 3-4, с. 97 — 102.
  • Українці: Істор.-етногр. дослідж: У 2 кн. Опішне, 1999, кн. 1. (у співавторстві)
  • Литвини півночі України — ймовірний уламок нащадків племені літописних сіверян // ПУ. 2001. № 1–2, с. 84 — 103, 46 іл.

Примітки
  1. Борисенко В. К. До 90-річчя від дня народження видатного етнолога Володимира Горленка // Народна творчість та етнологія : наук. журн.. — Київ, 2017. — № 6 (370). — С. 19-21.
  2. Наулко В. І. Горленко Володимир Федорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.