Грамматіки Славенския правилное Cvнтаґма
«Граматика слов'янська» (точна назва — «Грамматіки славєнскиѧ правилноє Сγнтаґма») — перший у славістиці повний курс церковнослов'янської мови в її української редакції. Складена письменником-полемістом і церковним діячем Мелетієм Смотрицьким. Вийшла друком 1619 року в місті Єв'є (нині — місто Вевіс, Литва)[1]. Пам'ятка української мови.
Завдяки «Грамматіці…» Смотрицького українська філологія стала помітною галуззю європейського мовознавства старожитньої епохи[2].
Значення
У «Граматиці…» було здійснено кодифікацію церковнослов'янської мови східнослов'янської редакції. За її нормами поступово було впорядковано всі церковнослов'янські тексти на сході та півдні Славії. Через друковані церковнослов'янські тексти норми набули загального поширення й понині функціонують у конфесійному вжитку. Вперше було виразно відділено церковнослов'янську мову від живих слов'янських, проте східнослов'янський характер норм Смотрицького доброчинно вплинув на усталення орфографії й пунктуації староукраїнської літературної мови. До 1-ї чверті 19 ст. «Граматика…» Смотрицького була основним підручником церковнослов'янської мови, він витримав багато видань[2].
На його основі укладено анонімну «Грамматїку или писменницу языка Словеньского», надрукована 1638 року в місті Крем'янці (тепер Тернопільська область). Певний вплив Смотрицького помітний і на книзі «Грамматыка словенская» Івана Ужевича (1643), анонімній граматиці, надрукованої 1773 року в Почаєві, церковнослов'янській «Грамматіці» Я. Блоницького (1763), а також на «Грамматиці» А. Коцака (1778), праці «Grammatica slavo-ruthena» М. Лучкая (1830), рукопис, праці хорватського лінгвіста Ю. Крижанича «Граматично изказанjе» (1666), російській граматиці Г. В. Лудольфа (1696), книзі «Россійская грамматика» М. Ломоносова (1755), на працях основоположника сучасної славістики Й. Добровського[2].
Книга Мелетія Смотрицького справила вплив на розвиток граматичної думки в Сербії, Болгарії, Румунії. «Грамматіка…» була відома в країнах Європи і поза ареалом функціонування церковнослов'янської мови в перекладах на латинську, що свідчить про загальноєвропейске її визнання[2].
Новаторство
Мелетій Смотрицький[2]:
- Першим першим в історії вітчизняної лінгвістики дав повний курс церковнослов'янської мови в прийнятих тоді частинах: орфографія, етимологія (тобто морфологія), синтаксис, просодія. У розділі про орфографію в давнину давали й опис фонетики та орфоепії.
- Ввів в українську графіку нову літеру на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного — ґ, узаконив вживання букви й[1].
- Встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила перенесення тощо. Багато з його правил орфографії та пунктуації зберігають чинність у сучасній українській літературній мові.
- Виділив вісім частин мови: ім'я, містоимениє, глагол, причастиє, нарічиє, предлог, союз, междометиє. Як частину мови «междометиє» в українському мовознавстві визначив уперше, вийнявши з переліку й опису частин мови невластивий слов'янській системі артикль. Йому належить і термін «междометиє».
- Першим виділив як категорію дієприслівник, названий ним «дієпричастиєм».
- Відкрив у слов'янській відміні місцевий відмінок, який назвав «сказательний падеж».
- Іменники поділив на п'ять «склонений» — відмін, котрі в основних рисах у шкільних граматиках зберігаються донині.
- Вперше описав відмінювання прикметників і числівників.
- Запропонований ним принцип поділу дієслів на дієвідміни зберігся у східнослов'янських граматиках і в наш час.
- Першим дав докладний опис розрядів незмінних частин мови й вигуків, виклав синтаксис церковнослов'янської мови.
- Збагатив слов'янську мовознавчу термінологію.
Описана М. Смотрицьким морфологічна система близька до старослов'янської пізнього періоду, але в ній є певна кількість українських елементів[2].
Див. також
Примітки
- Німчук В. В. Граматика Мелетія Смотрицького // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 185. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Німчук В. В. Смотрицький Мелетій // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
Джерела та література
- Німчук В. В. Граматика Мелетія Смотрицького // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 185. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання
- Мелетій Смотрицький. Граматика слов'янська (1619). Підготовка факсимільного видання В. В. Німчука. — Київ: «Наукова думка» (Пам'ятки української мови), 1979.
- Граматика словенська: додаток / Підготовка факсимільного видання та дослідження пам'ятки В. В. Німчука; Академія наук Української РСР, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1980. — 55 c. — (Пам'ятки української мови).
- «Граматіки Славенскія правилноє синтаґма» // Німчук В. В. Мовознавство на Україні в ХIV-XVII ст.: монографія. — Київ: Наукова думка, 1985. — С. 89—145. — 223 c.
- Макарушка, Евстахій (1908). Граматика Мелетія Смотрицкого (Критично-історична студия). Львів: З друкарнї Наукового товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарского / Передрук зі Звіту приватної женьскої гімназиї СС. Василиянок у Львові.