Грег Семенза

Грег Семенза (англ. Gregg Leonard Semenza, нар. 1 липня 1956(19560701), Флашинг, Квінз, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США) — американський фізіолог та молекулярний біолог, відомий дослідженнями в галузі фізіології гіпоксії, зокрема відкриттям фактора, індуковaного гіпоксією (HIF1A). Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2019 року[1].

Грег Семенза
англ. Gregg L. Semenza
Ім'я при народженні англ. Gregg Leonard Semenza
Народився 12 липня 1956(1956-07-12) (65 років)
Флашинг, Квінз, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність викладач університету, лікар
Alma mater Perelman School of Medicine at the University of Pennsylvaniad, Гарвардський університет і Дюкський університет
Галузь oxygen sensingd, гіпоксія і Фактори транскрипції
Заклад Університет Джонса Гопкінса
Ступінь доктор філософії
Членство Національна академія наук США
Нагороди

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2010)

премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідженняd (2016)

Scientific Grand Prize of the Lefoulon-Delalande Fondationd (2014)

Stanley J. Korsmeyer Awardd (2012)

Scientific Grand Prize of the Lefoulon-Delalande Fondationd (2012)

премія імені Едварда Міда Джонсонаd (2000)

премія Мессріd (2018)

Біографія

Навчався у Гарвардському коледжі. Отримав ступені доктора медицини та доктора філософії в Пенсильванському університеті. Резидентуру з педіатрії пройшов у медичному центрі Дюкського університету. Працював постдоком у Медичній школі Джонса Гопкінса, а надалі став там професором, обіймаючи посаду «професора К. Майкла Армстронга».

Наукові дослідження

У 1995 році в лабораторії Семензи було відкрито новий білок — фактор, індукований гіпоксією (HIF1A). Цей фактор транскрипції відповідає на зниження кількості кисню в клітинах тварин та регулює перебудову клітинних функцій у відповідь на гіпоксію. Надалі лабораторія Семензи вивчала роботу цього білка в різноманітних фізіологічних та патологічних процесах, зокрема в роботі серцево-судинної системи та за умов злоякісних пухлин.

Тривалий час був головним редактором журналу «Journal of Molecular Medicine».

Нагороди та визнання
  • 1981: Alpha Omega Alpha Honor Medical Society
  • 1989: Lucille P. Markey Scholar Award in Biomedical Science, Markey Trust[2]
  • 1994: Established Investigator Award, Американська кардіологічна асоціація
  • 1995: член Американського товариства клінічних досліджень[3]
  • 1999: Jean and Nicholas Leone Award, Children's Brain Tumor Foundation
  • 2000: Премія Мід Джонсона, Society for Pediatric Research[4]
  • 2008: член Національної академії наук США[5]
  • 2008: член Асоціації американських лікарів[6][2]
  • 2010: Міжнародна премія Гайрднера[7]
  • 2012: Премія Стенлі Корсмейера, American Society for Clinical Investigation (спільно з Вільямом Келіном)[8]
  • 2012: член Національної академії медицини[9]
  • 2012: Grand Prix scientifique de la Fondation Lefoulon-Delalande, Інститут Франції (спільно з Вільям Келіном, Пітером Реткліффом та Стефаном Макнайтом)[10]
  • 2012—2016: Дослідницький професор Американського онкологічного товариства
  • 2014: Премія Вайлі однойменного фонду (спільно з Вільямом Келіном, Пітером Реткліффом та Стефаном Макнайтом)[11]
  • 2016: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (спільно з Вільям Келін, Пітер Реткліфф)[12][13]
  • 2018: Премія Мессрі
  • 2019: Нобелівська премія з фізіології або медицини[14][15][16]

Примітки
  1. Gregg L. Semenza – Facts – 2019. NobelPrize.org. Nobel Media AB 2019. Mon. 7 Oct 2019.(англ.)
  2. Gregg L. Semenza, M.D., Ph.D. Johns Hopkins Medicine. Процитовано 8 жовтня 2019.
  3. Gregg L. Semenza, MD, PhD. American Society for Clinical Investigation. Процитовано 7 жовтня 2019.
  4. E. Mead Johnson Award in Pediatric Research. Archived version of American Pediatric Society website. Процитовано 7 жовтня 2019.
  5. 72 New Members Chosen By Academy. nationalacademies.org. Процитовано 7 жовтня 2019.
  6. 2008 Elected Members. Association of American Physicians. 20 грудня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  7. Gregg_L._Semenza. Canada Gairdner International Award, 2010(англ.)
  8. The 2012 Stanley J. Korsmeyer Award: William G. Kaelin, Jr., MD, and Gregg L. Semenza, MD, PhD. www.the-asci.org. Процитовано 7 жовтня 2019.
  9. Two NAM Members Receive Albert Lasker Basic Medical Research Award. nam.edu. Процитовано 7 жовтня 2019.
  10. Gregg L. Semenza. Institut de France. Grands Prix des Fondations. 21 квітня 2015. Процитовано 12 грудня 2017.
  11. Wiley: The 13th Annual Wiley Prize in Biomedical Sciences Awarded for Advancements in Oxygen Sensing Systems. www.wiley.com. Процитовано 7 жовтня 2019.
  12. Hurst, Jillian H. (13 вересня 2016). William Kaelin, Peter Ratcliffe, and Gregg Semenza receive the 2016 Albert Lasker Basic Medical Research Award. The Journal of Clinical Investigation 126 (10): 3628–3638. ISSN 0021-9738. PMC 5096796. PMID 27620538. doi:10.1172/JCI90055. «Further support for an oxygen-sensing mechanism was provided by the discovery of erythropoietin (EPO), a glycoprotein hormone that stimulates erythrocyte production [...] During the same time period in which Semenza was developing EPO-transgenic mice, Peter Ratcliffe, a physician and kidney specialist, was establishing a laboratory in Oxford University’s Nuffield Department of Medicine to study the regulation of EPO»
  13. Foundation, Lasker. Oxygen sensing – an essential process for survival. The Lasker Foundation (англ.). Процитовано 7 жовтня 2019.
  14. Kolata, Gina; Specia, Megan (7 жовтня 2019). Nobel Prize in Medicine Awarded for Research on How Cells Manage Oxygen - The prize was awarded to William G. Kaelin Jr., Peter J. Ratcliffe and Gregg L. Semenza for discoveries about how cells sense and adapt to oxygen availability.. The New York Times. Процитовано 8 жовтня 2019.
  15. Gallagher, James (7 жовтня 2019). How cells sense oxygen wins Nobel prize (en-GB). Процитовано 7 жовтня 2019.
  16. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2019. NobelPrize.org. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.