HIF1A
HIF1A (англ. Hypoxia inducible factor 1 alpha subunit) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 14-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 826 амінокислот, а молекулярна маса — 92 670[4].
Послідовність амінокислот
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MEGAGGANDK | KKISSERRKE | KSRDAARSRR | SKESEVFYEL | AHQLPLPHNV | ||||
SSHLDKASVM | RLTISYLRVR | KLLDAGDLDI | EDDMKAQMNC | FYLKALDGFV | ||||
MVLTDDGDMI | YISDNVNKYM | GLTQFELTGH | SVFDFTHPCD | HEEMREMLTH | ||||
RNGLVKKGKE | QNTQRSFFLR | MKCTLTSRGR | TMNIKSATWK | VLHCTGHIHV | ||||
YDTNSNQPQC | GYKKPPMTCL | VLICEPIPHP | SNIEIPLDSK | TFLSRHSLDM | ||||
KFSYCDERIT | ELMGYEPEEL | LGRSIYEYYH | ALDSDHLTKT | HHDMFTKGQV | ||||
TTGQYRMLAK | RGGYVWVETQ | ATVIYNTKNS | QPQCIVCVNY | VVSGIIQHDL | ||||
IFSLQQTECV | LKPVESSDMK | MTQLFTKVES | EDTSSLFDKL | KKEPDALTLL | ||||
APAAGDTIIS | LDFGSNDTET | DDQQLEEVPL | YNDVMLPSPN | EKLQNINLAM | ||||
SPLPTAETPK | PLRSSADPAL | NQEVALKLEP | NPESLELSFT | MPQIQDQTPS | ||||
PSDGSTRQSS | PEPNSPSEYC | FYVDSDMVNE | FKLELVEKLF | AEDTEAKNPF | ||||
STQDTDLDLE | MLAPYIPMDD | DFQLRSFDQL | SPLESSSASP | ESASPQSTVT | ||||
VFQQTQIQEP | TANATTTTAT | TDELKTVTKD | RMEDIKILIA | SPSPTHIHKE | ||||
TTSATSSPYR | DTQSRTASPN | RAGKGVIEQT | EKSHPRSPNV | LSVALSQRTT | ||||
VPEEELNPKI | LALQNAQRKR | KMEHDGSLFQ | AVGIGTLLQQ | PDDHAATTSL | ||||
SWKRVKGCKS | SEQNGMEQKT | IILIPSDLAC | RLLGQSMDES | GLPQLTSYDC | ||||
EVNAPIQGSR | NLLQGEELLR | ALDQVN |
Кодований геном білок за функціями належить до активаторів, фосфопротеїнів. Є основним фактором, індукованим гіпоксією.
Задіяний у таких біологічних процесах, як транскрипція, регуляція транскрипції, ацетилювання, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у цитоплазмі, ядрі.
Література
- Wang G.L., Jiang B.-H., Rue E.A., Semenza G.L. (1995). Hypoxia-inducible factor 1 is a basic-helix-loop-helix-PAS heterodimer regulated by cellular O2 tension.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 92: 5510 — 5514. PubMed DOI:10.1073/pnas.92.12.5510
- Iyer N.V., Leung S.W., Semenza G.L. (1998). The human hypoxia-inducible factor 1alpha gene: HIF1A structure and evolutionary conservation.. Genomics 52: 159 — 165. PubMed DOI:10.1006/geno.1998.5416
- Lukashev D., Sitkovsky M. (2008). Preferential expression of the novel alternative isoform I.3 of hypoxia-inducible factor 1alpha in activated human T lymphocytes.. Hum. Immunol. 69: 421 — 425. PubMed DOI:10.1016/j.humimm.2008.05.004
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
- Jiang B.H., Zheng J.Z., Leung S.W., Roe R., Semenza G.L. (1997). Transactivation and inhibitory domains of hypoxia-inducible factor 1alpha. Modulation of transcriptional activity by oxygen tension.. J. Biol. Chem. 272: 19253 — 19260. PubMed DOI:10.1074/jbc.272.31.19253
- Huang L.E., Gu J., Schau M., Bunn H.F. (1998). Regulation of hypoxia-inducible factor 1alpha is mediated by an O2-dependent degradation domain via the ubiquitin-proteasome pathway.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 95: 7987 — 7992. PubMed DOI:10.1073/pnas.95.14.7987
Примітки
- Human PubMed Reference:.
- Mouse PubMed Reference:.
- HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4910 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017.
- UniProt, Q16665 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.