Гридасов Дмитро Тихонович
Дмитро́ Ти́хонович Грида́сов (рос. Гридасов Дмитрий Тихонович[1]; нар. 23 лютого 1925 — пом. 16 січня 1945) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Дмитро Тихонович Гридасов | |
---|---|
рос. Дмитрий Тихоноаич Гридасов | |
Народження |
23 лютого 1925 с. Рубанівка Рубанівська волость, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія |
Смерть |
16 січня 1945 (19 років) село Мокранце біля міста Кошиці |
Поховання | Словаччина |
Країна |
![]() ![]() |
Приналежність |
![]() |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ |
![]() |
Роки служби | 1941—1945 |
Звання |
![]() |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 лютого 1925 року в селі Рубанівці (нині — Великолепетиський район Херсонській області України) в сім'ї коваля. Закінчив неповну середню школу, працював у колгоспі. На початку війни опинився в окупації, був підпільником, поширював листівки, брав участь в актах саботажу і диверсії. Після визволення Рубанівки Гридасова призвали на службу в Робітничо-селянську червону армію. З жовтня 1943 року — на фронті. Був кулеметником 846-го стрілецького полку 267-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту. Відзначився під час визволення Криму.
Вночі проти 8 квітня 1944 року Гридасов у складі радянських підрозділів перейшов через Сиваш у районі селища Герої Сивашу (Каранка) Джанкойського району Кримської області, таємно підібрався до ворожих траншей і атакував їх. Кулеметним вогнем Гридасов завдав противнику великих втрат. Коли загинула обслуга сусіднього кулемета, він підібрався до нього і далі вів вогонь. Дії Гридасова сприяли відбиттю німецької контратаки. У тому бою він особисто знищив 9 німецьких вогневих точок і 1 кулеметну обслугу, а також кілька десятків солдатів і офіцерів. 13—14 квітня 1944 року Гридасов спільно з товаришами в районі селища Зуя Білогірського району відбив 5 контратак противника. У тому бою він зазнав поранення, але поля бою не покинув і далі боровся, знищивши 60 солдатів і офіцерів.
![](../I/%D0%9F%D0%B0%D0%BC'%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%94.%D0%A2.%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%252C_%D1%81._%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0%252C.JPG.webp)
16 січня 1945 року Гридасов у бою за чехословацьке місто Кошиці, коли вогонь з дзоту зупинив просування радянських частин, таємно підібрався до нього і кинув зв'язку гранат в амбразуру, знищивши гарнізон дзоту, але й сам загинув при цьому. Похований у селі Мокранце біля міста Кошиці в Словаччині.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство» червоноармієць Дмитро Гридасов посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Був також нагороджений орденом Леніна і медаллю.
Бюст Гридасова встановлений в Рубанівці.