Білогірський район (АР Крим)

Білогі́рський райо́н (до грудня 1944 року Карасубазарський район; рос. Белогорский район, крим. Qarasuvbazar rayonı) район у складі Автономної Республіки Крим, розташований у її центральній частині в межах Кримської передгірно-лісостепової фізико-географічної області і Головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір. Районний центр місто Білогірськ.

Білогірський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 120700000
Утворений: 1917
Населення: 64359 (на 1.01.2019)
Площа: 1894 км²
Густота: 33.8 осіб/км²
Тел. код: +380-6559
Поштові індекси: 97600—97661
Населені пункти та ради
Районний центр: Білогірськ
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 17
Міста: 1
Смт: 1
Села: 76
Селища: 2
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Худоба Степан Сергійович
Голова РДА: Русецький Олег Леонідович[1]
Вебсторінка: Білогірська РДА
Адреса: 97600, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Миру, 1
Мапа

Білогірський район у Вікісховищі

Загальні відомості

На півночі район межує із Красногвардійським та Нижньогірським, на північному сході із Совєтським, на сході з Кіровським районами, на півдні із Судацькою та Алуштинською міськрадами та із Сімферопольським районом на заході.

Територія району охоплює частину Головного пасма Кримських гір, передгір'я і передгірні рівнини. Перевищення відносних висот у межах району близько 1000 м. Належить до передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.

Адміністративний склад

До складу району входить місто Білогірськ, селище міського типу Зуя, 76 сіл та 2 селища, які підпорядковані відповідно одній міській:

  • Білогірська міськрада;

одній селищній:

  • Зуйська селищна рада;

та 17 сільським радам:

  • Ароматнівській, Багатівській, Василівській, Вишенській, Зеленогірській, Земляничненській, Зибинській, Кримськорозівській, Криничненській, Курській, Мельницькій, Мічурінській, Муромській, Новожилівській, Русаківській, Цвіточненській та Чорнопільській.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 31 190 6026 4887 9415 7635 3140 87
Жінки 34 711 5822 4960 9583 8433 5554 359

Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни32 70649,2 31 284 51,8
кримські татари19 42529,2 18 623 30,8
українці10 74916,2 6 009 9,9
білоруси6220,9 322 0,5
татари4540,7 1 809 3,0
греки2630,4 210 0,4
поляки1930,3 133 0,2
вірмени1900,3 202 0,3
узбеки1300,2 149 0,3
німці1020,2 55 0,1
молдовани870,1 57 0,1

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[3]

російська кримськотатарська українська
Білогірський район60,428,97,9
м. Білогірськ62,827,67,5
смт Зуя66,920,64,8
Ароматнівська сільрада69,119,410,7
Багатівська сільрада51,340,27,5
Василівська сільрада65,623,16,6
Вишеннська сільрада58,234,56,5
Зеленогірська сільрада56,730,611,5
Земляничненська сільрада45,148,05,4
Зибинська сільрада78,86,711,4
Криничненська сільрада74,214,89,8
Кримрозівська сільрада79,513,15,9
Курська сільрада69,227,23,1
Мельнична сільрада50,035,712,4
Мічурінська сільрада45,048,95,1
Муромська сільрада51,230,813,4
Новожилівська сільрада39,346,910,1
Русаківська сільрада65,818,813,4
Цвіточненська сільрада45,444,38,9
Чорнопільська сільрада50,937,58,0

Історія

Територія району була заселена з давніх часів. В урочищі Біла Скеля досліджені стоянки епохи раннього палеоліту; виявлено декілька неолітичних поселень (4 тис. до н. е.), два поселення бронзової доби (3 тис. до н. е.), понад 20 курганів тощо.

Природні ресурси

Переважають чорноземи карбонатні і південні (48% площі району), гірсько-лісові (бурі) і гірсько-лучні чорноземновидні ґрунти (на яйлі).

Площа лісів — 49,8 тис. га. Поширені хвойні (кримська сосна; 12%) і широколистяні (дуб, бук, граб) породи.

У районі наявні заповідники: Карабі-яйла і Кубалач; пам'ятки природи державного значення: Ак-Кая, Карабі-Яйлінська улоговина, Карасубаші; заповідне урочище і 2 пам'ятки природи місцевого значення.

Корисні копалини

Із корисних копалини поширені такі матеріали: цегляно-черепичні глини, вапняки, мергель, галечник, гравій.

Водоймища

До найбільших річок належать: Біюк-Карасу, Індол, Бурульча, Бештерек, Зуя. Влітку деякі з них пересихають.

Водосховища: Білогірське водосховище, Тайганське водосховище.

Економіка

Трудові ресурси району становлять 35,1 тис. осіб. У народному господарстві працюють 19,5 тис. осіб.

Провідним у районі є сільське господарство. Район спеціалізується на виробництві фруктів, винограду, овочів, тютюну, ефіроолійних культур, зерна (озима пшениця, озимий ячмінь, овес, кукурудза), а також — молока, м'яса, шерсті.

Під сільськогосподарські угіддями — 115,2 тис. га, в тому числі орних земель — 62,8 тис. га, під садами і виноградниками — 8,5 тис. га, під пасовищами — 43,6 тис. га. Працює 13 колективних господарств, 2 державних сільськогосподарських підприємства і 2 допоміжних сільськогосподарських виробництва.

На території району розміщено 10 промисловий підприємств, які виробляють будівельні матеріали, продукти харчування і винно-горілчані вироби, 2 підприємства лісового господарства, 2 автотранспортних підприємства і 9 будівельних організацій. Найбільші з них: Білогірський виноробний завод, філіал ВАТ «Харчпром Білогірській завод продтоварів», КП «Монтажно-заготовчий завод», ОАТП «Білогірський ЗБМ», КП «Білогірське кар'єроуправління», завод із переробки ефіроолійних культур (с. Кримська Роза).

На території району розміщено «Парк левів «Тайган»».

Транспорт

Автомобільних доріг — 314,9 км. Територією району проходить автотраса республіканського значення Р23: СімферопольФеодосіяКерч.

Соціальна сфера

На території району: професійно-технічне училище, філіал навчально-курсового комбінату з підготовки фахівців сільського господарства; 30 загальноосвітніх шкіл, у тому числі 2 із кримськотатарською мовою навчання та одна вечірня, краєзнавчий музей (Білогірськ); 4 лікарні, 8 амбулаторій, 2 поліклініки і 31 фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятники

Серед архітектурних пам'ятників — залишки караван-сараю (м. Білогірськ) і Топловський Троїце-Парасківський жіночий монастир (1864, с. Учебне).

Примітки

Посилання

Красногвардійський район Нижньогірський район Совєтський район
Сімферопольський район Кіровський район
Сімферопольський район Алуштинська міська рада Судацька міська рада
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.