Великолепетиський район

Великолепети́ський райо́н розташовувався у північній частині Херсонщини. На півночі і північному сході межував з Верхньорогачицьким районом, на сході з Нижньосірогозьким, на півдні з Горностаївським, і заході по руслу Дніпра з Нововоронцовським районами.

Великолепетиський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Херсонська область
Код КОАТУУ: 6521200000
Утворений: 1923
Ліквідований: 17 липня 2020 р.
Населення: ▼ 16 184 (на 1.01.2019)
Площа: 1140 км²
Густота: 14.2 осіб/км²
Тел. код: +380-5543
Поштові індекси: 74500—74532
Населені пункти та ради
Районний центр: Велика Лепетиха
Селищні ради: 1
Сільські ради: 6
Смт: 1
Села: 12
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Верховська Тетяна Олександрівна
Голова РДА: Холодар Євген Олександрович[1]
Вебсторінка: Великолепетиська РДА
Адреса: 74502, Херсонська обл., Великолепетинський р-н, смт. Велика Лепетиха, вул. Соборна, 6
Мапа

Великолепетиський район у Вікісховищі

17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Географія

Великолепетиський район розміщений у межах Причорноморської низовини, південна межа якої проходить по лінії Чорного й Азовського морів. Північна й північно-західна частина території району характеризується розвитком ерозійних процесів, які найбільш виражені в смузі, що прилягає до Каховського водосховища, шириною 5-10 км. Інша частина території району являє собою безстічну рівнину, що незначно знижується до півдня.

Нововоронцовський район Верхньорогачицький район Верхньорогачицький район
Бериславський район Нижньосірогозький район
Горностаївський район Горностаївський район Нижньосірогозький район

Клімат

За агрокліматичним районуванням район характеризувався як дуже теплий, посушливий. Весна характеризується швидким підвищенням температури повітря, тривалість її 1—1,5 місяця, а максимальні температури досягають +25, +30 С°. Літо найчастіше спекотне, посушливе, середня температура повітря в середньому становить +27 С°. У другій половині жовтня в районі наступає осінь, що характеризується збільшенням хмарності, опадами, та початком заморозків. Зима на території району характерна коливанням температур та відлигами, самий холодний місяць — січень із середньомісячною температурою −5 С°. Сніжний покрив тримається 25—40 днів і досягає висоти 3—6 см. Переважним напрямком вітрів у районі є північний й північно-східний. Середня кількість опадів, що випадають, протягом року становить 215—220 мм. Середня тривалість безморозного періоду становить 175—180 днів, а вегетаційного 215—225 днів.

Природні ресурси

З корисних копалин у районі є червона глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селі Рубанівка, вапняний щебінь у селі Мала Лепетиха.

Історія

У 1923 році в Україні проведено реформу адміністративно-територіального поділу, яку спрямовано на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» від 7 березня 1923 року № 308 утворено Великолепетиський район, до якого включено території Великолепетиської та Рубанівської волостей. Великолепетиський виконком розпочав свою діяльність 13 березня 1923 року. У наступному було проведено ще декілька реформ. 30 березня 1944 року утворено Херсонську область і Великолепетиський район увійшов до її складу.

20.3.1946 вилучено з Нижньосірогозького району та включено до складу Великолепетиського сільські Ради: Запорізьку, Зеленівську, Миколаївську та Рубанівську; натомість вилучено із включенням до складу щойно утвореного Верхнєрогачицького району сільські Ради: Бабинську, Георгіївську, Зеленівську, Карай-Дубинську, Михайлівську, Нижнєрогачицьку, Первомаївську, Самійлівську, Трудову, Ушкальську та Червону[2].

Економіка

Економічну основу району становило сільськогосподарське виробництво. Добре родять озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Добре розвинене овочівництво.

Соціальна сфера

Виходить друком районна газета «Таврійські вісті».[3]

Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 9753 2048 1439 2958 2420 859 29
Жінки 11 044 2053 1372 2845 2805 1801 168

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 18613 89,49 %
росіяни 1562 7,51 %
білоруси 154 0,74 %
цигани 107 0,51 %
поляки 89 0,43 %
інші 273 1,31 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 18855 90,66 %
російська 1767 8,50 %
вірменська 48 0,23 %
білоруська 45 0,22 %
циганська 32 0,15 %
інші 51 0,25 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великолепетиського району було створено 20 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,13 % (проголосували 7 281 із 13 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,19 % (3 145 виборців); Юлія Тимошенко — 13,65 % (994 виборців), Сергій Тігіпко — 11,87 % (864 виборців), Олег Ляшко — 7,28 % (530 виборців), Петро Симоненко — 5,30 % (386 виборців), Анатолій Гриценко — 5,26 % (383 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,10 %.[6]

Примітки
  1. Розпорядження Президента України від 29 листопада 2019 року № 432/2019-рп «Про призначення Є. Холодаря головою Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області»
  2. Указ Президії ВР УРСР від 20.3.1946 «Про утворення в складі Херсонської області Високопільського, Верхнє-Рогачицького й Ново-Маячківського …»
  3. Виходить друком районна газета «Придніпровська зірка».
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  5. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Херсонська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 1 квітня 2017.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.