Гризодубова Валентина Степанівна

Валенти́на Степа́нівна Гризоду́бова (нар. 14 (27) квітня 1909(19090427), Харків, Російська імперія 28 квітня 1993, Москва, Росія) — радянська льотчиця, учасниця рекордного перельоту з Москви на Далекий Схід у 1938 році, учасниця німецько-радянської війни, перша жінка, удостоєна звання Героя Радянського Союзу[1]. Герой Соціалістичної Праці.

Валентина Степанівна Гризодубова
Народження 14 (27) квітня 1909(1909-04-27)
Харків, Російська імперія
Смерть 28 квітня 1993(1993-04-28) (84 роки)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Освіта НТУ «ХПІ»
Роки служби 19361946
Партія ВКП(б)
Звання  Полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
 Гризодубова Валентина Степанівна у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народилася в родині авіаконструктора[2] і винахідника Степана Васильовича Гризодубова, який згодом став першим авіатором міста Харкова[3]. Закінчила Пензенський аероклуб в 1929 році. Займалася планерним спортом, працювала льотчиком-інструктором в Тульській авіаційній школі. У 1934—1935 роках — льотчик агітаційної ескадрильї імені М. Горького на Центральному аеродромі. У Червоній армії з 1936 року.

У 1937 році на літаках УТ-1, УТ-2 і АИР-12 встановила п'ять світових авіаційних рекордів висоти, швидкості та дальності польоту. 24-25 вересня 1938 року як командир екіпажу на літаку АНТ-37 «Родина» разом з льотчицями Поліною Осипенко (другий пілот) і Мариною Расковою (штурман) здійснила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановивши світовий жіночий рекорд дальності польоту (за 26 годин 29 хвилин подолана відстань у 6450 кілометрів). За виконання цього перельоту Валентині Гризодубовій, Поліні Осипенко і Марині Расковій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, першим серед жінок.

Використовуючи свою популярність і знайомства у вищих колах, неодноразово клопотала на захист людей, які постраждали від репресій. Зокрема, разом з відомим льотчиком М. М. Громовим, вона заступилася за C. П. Корольова, майбутнього творця радянської космічної програми; багато в чому завдяки їхнім зусиллям його перевели з табору на Колимі в ЦКБ-29.

З 1939 року — начальник Управління міжнародних повітряних ліній СРСР.

Учасниця німецько-радянської війни. У березні 1942 — жовтні 1943 року командир 101-го транспортного авіаційного полку, з жовтня 1943 року — командир 31-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку. За час війни полковник Гризодубова здійснила близько 200 бойових вильотів на бомбардування ворожих об'єктів і для підтримки зв'язку з партизанських загонах.

З 1946 року полковник запасу. Працювала в Міністерстві цивільної авіації начальником управління міжнародних ліній СРСР, керівником Науково-дослідного льотно-випробувального центру, заступником начальника Московського науково-дослідного інституту приладобудування з льотної частини.

Родина

Була одружена з льотчиком-випробувачем Віктором Соколовим. У шлюбі народився син Валерій.

Звання, нагороди

  • Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 2 листопада 1938 року.
  • Звання Героя Соціалістічної Праці присвоєне 6 січня 1986 року.
  • Нагороджена орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки.
  • Почесний громадянин Пензи.

Вшанування пам'яті

Похована в Москві на Новодівичому кладовищі.

У 1972 році в Харкові в квартирі Гризодубових був відкритий музей історії авіації.

1 вересня 2000 року в Москві на Кутузовському проспекті, біля входу в Московський науково-дослідний інститут приладобудування, відкрито пам'ятник Валентині Гризодубовій.

Примітки

  1. Емельянов Ю. Н. (Санкт Петербург), Шляхтин А. В. (Харьков) Рекорды советской наградной системы // Форум Фалеристика. Вс, 30 окт 2011 09:14
  2. У 1910 році збудував аероплан Г-1 («Гризодубов-1»), зовні схожий на літак братів Райт, з чотирициліндровим бензиновим двигуном рідинного охолодження власної конструкції. Згодом сконструював літаки Г-2, Г-3 і Г-4, на Г-3 успішно виконав польоти над полем іподрому у 1912—1914 роках.
  3. Напис на пам'ятнику: Первому авиатору в г. Харькове С. В.ГРИЗОДУБОВУ 1884—1965 гг. от коллектива Харьковского авиационного института

Джерела та література

Посилання

  • Голованов А. Е. Дальняя бомбардировочная… Воспоминания Главного маршала авиации 1941—1945. Москва, ЗАО Центрополиграф, 2007, ISBN 978-5-9524-3033-4
  • Гризодубова Валентина Степанівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.