Мишовиді

Мишовиді, мишовидні, мишаки[1], мишоподібні (Myomorpha) — підряд із ряду мишоподібних надряду гризунів (Rodentia), що включає до чверті всіх сучасних видів ссавців (1540 видів).

Мишовиді
Період існування: 47.8–0 млн р. т. ранній еоценсучасність
Acomys cahirinus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Підряд: Мишовиді (Myomorpha)
Brandt, 1855
Надродини
Вікісховище: Muroidea

Назви

Відповідно до Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури, науковою назвою таксона є назва, подана латиною. Попри те, що дія зоологічного кодексу (на відміну від ботанічного) поширюється тільки до рівня надродин, науковці намагаються послуговуватися у систематичних оглядах саме латиною.

Існує кілька визначень і відповідних позначень обсягу підряду. У найпоширенішій версії — нетипіфікована, але уніфікована назву Myomorpha ("mys" — одна з назв мишей). Цю описову назву і відповідний таксон протиставляють до Sciuromorpha, Hystricomorpha, Gliromorpha та ін. Типіфікованою назвою, що є відповідником Myomorpha, є назва Murimorpha (Mus / мн. mures — миша / миші).

Існує кілька вернакурядних назв цієї систематичної групи. Одна з відомих назв підряду — мишовидні . Підряд нерідко називають назвою ряду — як Мишоподібні (наприклад, [2] ).

Найчастіше вернакурядні назви "мишоподібні" та "мишовидні" використовують без таксономічного змісту[3], а як назву екоморфологічного типу "дрібних гризунів, подібних до мишей". У такому побутовому розумінні до групи включають дрібнорозмірних Muridae, дрібнорозмірних Cricetidae та дрібнорозмірних Arvicolidae, натомість сліпаків, вивірок, ховрахів, бабаків, ондатр та ін. — не включають.

Морфологія

Група відрізняється від суміжних (зокрема, вивірковидих, їжатцевидих тощо) за низкою особливостей у будові щелепи та кутніх зубів.

Найвідоміші представники

Хом'як звичайний (Cricetus cricetus)
мишівка лісова (Sicista betulina)

Включає більшість відомих родин дрібних гризунів, у т.ч. родини мишевих, піщанкових, хом'якових, щурових і сліпакових. Більшість мишовидих — переважно нічні і рослиноїдні тварини.

Найвідомішими представниками цього підряду у фауні України є

Родини

Всього ряд вміщує в собі 13 родин та 323 роди, які складаються з 1540 видів:

Надродина Dipodoidea

Надродина Muroidea

  • Родина Calomyscidae (каломіскусові) — 1 рід, 8 видів
  • Підродина Arvicolinae — 28 родів, 151 вид
  • Підродина Cricetinae — 7 родів, 18 видів
  • Підродина Lophiomyinae — 1 рід, 1 вид
  • Підродина Neotominae — 16 родів, 124 види
  • Підродина Sigmodontinae — 74 роди, 377 видів
  • Підродина Tylomyinae — 4 роди, 10 видів
  • Підродина Deomyinae — 4 роди, 42 види
  • Підродина Gerbillinae — 16 родів, 103 види
  • Підродина Leimacomyinae — 1 рід, 1 вид
  • Підродина Murinae — 126 родів, 555 видів
  • Підродина Cricetomyinae — 3 роди, 8 видів
  • Підродина Delanymyinae — 1 рід, 1 вид
  • Підродина Dendromurinae — 6 родів, 24 види
  • Підродина Mystromyinae — 1 рід, 1 вид
  • Підродина Nesomyinae — 9 родів, 23 види
  • підродина Petromyscinae — 1 рід, 4 види
  • Підродина Myospalacinae — 2 роди, 6 видів
  • Підродина Rhizomyinae — 2 роди, 4 види
  • Підродина Spalacinae — 1 рід, 13 видів
  • Підродина Tachyoryctinae — 1 рід, 13 видів

Примітки

  1. Шарлемань М., Татарко К. Словник зоологічної номенклатури (хребетні тварини). — К., 1927.
  2. Наукові назви ссавців України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.
  3. Щодо морфем у назвах вищих таксонів див. тут: Вернакулярна назва тварин та наведену там літературу. Коментарі мовознавців щодо помилковості вживання "-видНі" є тут. Морфему "-подібні" у зоології традиційно вживають для неописових (типіфікованих) назв рядів (наприклад, зайцеподібні, китоподібні).

Посилання

  • Carleton, M. D. and G. G. Musser. 2005. Order Rodentia. Pp745-752 in Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference (D. E. Wilson and D. M. Reeder eds.). Baltimore, Johns Hopkins University Press.
  • Clutton-Brock, Juliet (ed.). 2004. Mouse-like Rodents. Pp150-159 in Animal (David Burnley ed.). London, Dorling Kindersley.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.