Грицай Іван Трохимович

Народився 20 серпня 1938 в селі Багатенька Кегичівського району Харківської області. Українець.

Закінчив Первомайську середню школу Миколаївської області.

У 1960 році закінчив агрономічний факультет Уманського сільськогосподарського інституту, за фахом — агроном.

З 1960 — агроном-економіст колгоспу імені Леніна села Берізки Кривоозерського району Миколаївської області.

З вересня 1961 р. висунутий на комсомольську роботу. Займає посади завідувача відділу, з листопада 1961 — першого секретаря Кривоозерського районного комітету ЛКСМУ; з січня 1963 — секретаря комітету комсомолу Снігурівського виробничого колгоспно-радгоспного управління; з 1963 — секретаря Миколаївського сільського обласного комітету ЛКСМУ, з грудня 1964 — секретаря Миколаївського обласного комітету ЛКСМУ.

З лютого 1967 — другий секретар, а з 18 грудня 1967 — перший секретар Миколаївського обласного комітету ЛКСМУ.

З 1971 — перший секретар Очаківського районного комітету КПУ.

У 1974—1976 — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

З 1976 — завідувач відділу пропаґанди і аґітації Миколаївського обласного комітету КПУ.

З 1978 до 1983 — заступник голови Миколаївського облвиконкому.

З 1983 до 1989 — секретар Миколаївського обласного комітету КПУ. Півтора року — відрядження в Афганістан.

З 16 грудня 1989 до квітня 1990 та з січня 1991 до 20 квітня 1992 — голова Миколаївського обласного виконавчого комітету.

З 25 травня 1990 до серпня 1991 — перший секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

Під час серпневого перевороту 1991 Грицай зайняв антипутчистську позицію, не допустив вилучення грошових активів області на користь ГКЧП.

З 8 квітня 1990 до 1994 — голова Миколаївської обласної ради.

Народний депутат України 12 (1) скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 р. Обраний у Миколаївському виборчому окрузі N 290. Член мандатної комісії ВР України і з питань депутатської етики.

З 20 березня 2008 — голова ради старійшин при голові Миколаївської обласної адміністрації.

Член КПРС у 1963—1991 р.р. Делегат XXVIII з'їзду КПРС.

Батько загинув під час Другої світової війни; мати була прибиральницею. Одружений; син Максим; дочка Оксана.

Нагороджений трьома Орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями СРСР та Республіки Афганістан. Державний службовець 1-го ранґу (квітень 1994)[1].

• Сайт Верховної Ради України (укр.)
• Грицай Іван Трофимович. Біографія. Характеристика (укр.)
• Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні» (укр.)
• Всесоюзный Ленинский Коммунистический союз молодёжи (рос.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}