Грищенко Валентин Іванович

Валентин Грищенко народився в сім'ї відомого лікаря — акушера-гінеколога, професора Івана Грищенка. У 1945 році закінчив школу й вступив одночасно у два харківські виші: медичний інститут (ХМІ) і в політехнічний інститут.

У 1951-му закінчив з відзнакою лікувальний факультет ХМІ, тоді вступив до клінічної ординатури відділу акушерства і гінекології Харківського науково-дослідного інституту охорони материнства та дитинства імені Надії Крупської. З 1954-го — молодший, а з 1956-го — старший науковий співробітник. Провадив активну хірургічну діяльність.

З 1957 року працював асистентом, а потім доцентом у ХМІ на кафедрі акушерства і гінекології, під керівництвом професора В. Ф. Матвєєвої. У 1954 році захистив кандидатську, а в 1964-му р. — докторську дисертацію.

З 1965 року Валентин Грищенко був проректором з наукової роботи ХМІ. У 1966 році став професором, а в 1968-му — завідувачем кафедри акушерства і гінекології Харківського державного медичного університету.

З 1983 по 2011 роки він очолював Інститут проблем кріобіології та кріомедицини Національної академії наук України.

У 1983 році Валентин Грищенко в м. Харкові організував першу в Україні лабораторію репродукції людини, яка згодом була перетворена в Центр репродукції людини «Імплант» (з 2011 року «Клініка репродуктивної медицини імені академіка В.І. Грищенка»[2]), де в 1990 році був проведено перший в Україні успішний цикл екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), в результаті якого 19 березня 1991 року народилася дівчинка Катя.

Сферою наукових інтересів вченого були проблеми репродукції людини. Він першим в Україні почав застосовувати для лікування неплідності допоміжні репродуктивні технології, зокрема штучну інсемінацію спермою чоловіка та донора, екстракорпоральне запліднення. Під його керівництвом були розроблені нові протизаплідні засоби, методи переривання вагітності, лікування ендокринної неплідності лазерним випромінюванням, методами краніоцеребральної гіпотермії, реінфузії автокрові хворих, ультрафіолетового випромінювання та тканинної трансплантації.

Валентин Грищенко провів ряд досліджень, присвячених патогенезу кріоруйнування та кріозахисту ембріональних, гемопоетичних та плідних клітин людини, плаценти, пуповинної крові.

Він брав безпосередню участь у розвитку нового напряму в медицині — застосування низьких температур в акушерстві та гінекології з терапевтичною та лікувальною метою. При цьому був розроблений, зокрема, кріохірургічний метод лікування дисфункціональних маткових кровотеч, ерозій шийки матки.

Завдяки дослідженням, проведеним під керівництвом Валентина Грищенка, вперше в Україні 1991 року народилася дівчинка, зачаття якої відбулося in vitro.

Академік Грищенко отримав 72 авторські свідоцтва та патенти на винаходи. Автор понад 800 наукових робіт, у тому числі двадцяти одної монографії та чотирьох підручників.

Він підготував 27 докторів і 108 кандидатів медичних та біологічних наук.

У 1979 році Валентина Грищенка обрали членом-кореспондентом, а у 1983 — дійсним членом Національної академії наук України.

Він був редактором редакційного відділу «Акушерство і гінекологія» Великої медичної енциклопедії, членом редакційної колегії журналів «Акушерство и гинекология», «Педіатрія, акушерство та гінекологія», «Міжнародний медичний журнал», головним редактором журналу «Проблеми кріобіології», членом редколегії журналів «Cryobiology», «Cryoletters», головою Наукового товариства з кріобіології та кріомедицини України, заступником голови Асоціації Українського товариства акушерів-гінекологів, членом Міжнародного комітету з материнської смертності, Українського товариства кріохірургів, Всесвітнього товариства кріобіології і кріомедицини, Європейського товариства акушерів-гінекологів. В 1976–1979 він входив до групи радників Всесвітньої організації охорони здоров'я у справах Спеціальної програми репродукції людини, з 1980 року — експерт ВООЗ.

• Державні премії УРСР, СРСР, України в галузі науки та техніки
• премія ім. В. Ф. Снєгірьова АМН СРСР
• премія АН України імені Богомольця
• Заслужений діяч науки та техніки України (1992)
• Орден «Знак Пошани»
• Орден «За заслуги» (Україна) III ступеня (1997)
• Орден «За заслуги» (Україна) II ступеня (2002)
• Ювілейна медаль «За доблесну працю»
• Золота медаль Польської академії медичних наук
• У 2001 році міжнародний комітет «European Contrasts Limited» за результатами наукових та практичних досягнень зазначив у номінації та присудив Валентинові Грищенку звання «Керівник ХХI століття» з врученням золотої медалі та зарахував його до лідерів Європейського співтовариства ХХІ століття.
• У 2002 році вчений удостоєний міжнародної нагороди «Золотий сувій» в номінації «Керівник року».

• Грищенко Валентин Іванович
• Грищенко Валентин Іванович (Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України)
• Грищенко Валентин Іванович (Клініка репродуктивної медицини імені академіка В.І. Грищенка)

• Академік Валентин Грищенко у спогадах / НАН України, Ін-т проблем кріобіології і кріомедицини ; [відп. ред. Т. М. Юрченко]. — К. : Наук. думка, 2012. — 167 с. : 16 арк. іл. — ISBN 978-966-00-1256-1