Груленко Михайло Васильович

Народився в родині робітника-столяра паровозоремонтного заводу в місті Конотоп, тепер Сумська область, Україна. Закінчив чотирикласне початкове залізничне училище на станції Конотоп Південно-Західної залізниці. У квітні 1919 — вересні 1920 року — розсильний матеріального складу головних майстерень Конотопського паровозного депо. У 1920 році вступив до комсомолу.

У вересні 1920 — червні 1921 року — слухач курсів телеграфістів у місті Конотопі. У червні 1921 — вересні 1922 року — охоронець залізниці у Конотопі. У вересні 1922 — квітні 1924 року — чорнороб, у квітні 1924 — березні 1925 року — помічник слюсаря Конотопського паровозного депо. Обирався секретарем комсомольського осередку депо, секретарем Конотопського районного комітету комсомолу.

У березні 1925 — листопаді 1926 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Шосткинського районного комітету комсомолу (КСМУ) Глухівського округу. У листопаді 1926 — лютому 1927 року — секретар Середино-Будського районного комітету комсомолу (КСМУ) Глухівського округу. У лютому — вересні 1927 року — секретар Путивльського районного комітету комсомолу (КСМУ) Глухівського округу.

Член ВКП(б) з березня 1927 року.

У вересні 1927 — вересні 1928 року — курсант радянської партійної школи в Чернігові, у вересні 1928 — липні 1929 року — курсант радянської партійної школи ІІ-го ступеня в Полтаві.

У липні 1929 — листопаді 1930 року — інструктор Чернігівського окружного комітету КП(б)У. У листопаді 1930 — червні 1931 року — голова ЦК Спілки робітників мистецтв у місті Чернігові. У червні 1931 — березні 1932 року — завідувач Чернігівського районного відділу народної освіти.

У березні 1932 — жовтні 1933 року — завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Богуславського районного комітету КП(б)У Київської області.

У жовтні 1933 — червні 1936 року — заступник начальника політичного відділу з партійної роботи Федорівського радгоспу Великобурлуцького району Харківської області. З 1937 року — начальник політичного відділу Федорівського радгоспу Харківської області. У 1938 році працював відповідальним інструктором ЦК КП(б)У.

У квітні 1938 — листопаді 1939 року — 2-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Кам'янець-Подільській області, 2-й секретар Кам'янець-Подільського обласного комітету КП(б) України.

26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Красилівській виборчій окрузі № 3 Кам'янець-Подільської області.

Після приєднання Західної України до УРСР, з жовтня до листопада 1939 року працював головою Тимчасового управління Станіславського воєводства. Постановою Політичного бюро ЦК КП(б)України (№ 860-оп) 27 листопада 1939 Груленко був призначений 1-м секретарем Станіславського обласного комітету КП(б) України. Також був обраний депутатом Народних Зборів Західної України.

У листопаді 1939 — червні 1941 року — 1-й секретар Станіславського обласного і міського комітетів КП(б) України.

З червня 1941 року — член Військової ради 12-ї армії Південно-Західного фронту. Зник безвісти (загинув) 4 серпня 1941 року.

Останки Груленка були знайдені в 2005 році біля села Левківки Новоархангельського району Кіровоградської області та ідентифіковані Головним бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. У 2006 році перепохований на Алеї Героїв в парку Вічної Слави в місті Києві.

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. (рос.)
• Долматовский Е. А. Зеленая брама: Документальная легенда об одном из первых сражений Великой Отечественной войны. — М. : Политиздат, 1983. — С. 119—121. (рос.)
• Груленко Михайло Васильович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 170.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 39.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.