Грунауська волость

Грунауська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Маріупольського повіту Катеринославської губернії із центром у колонії Грунау (Олександро-Невський).

Грунауська волость
Центр Грунау (Олександро-Невський)
Площа 33 621 (1886)
Населення 11 732 осіб (1886)
Густота 31.9 осіб / км²
Попередники Маріупольський колоністський округ

Станом на 1886 рік складалася з 16 поселень, 16 сільських громад. Населення — 11732 осіб (6061 чоловічої статі та 5671 — жіночої), 781 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 30639 18714
Приватної власності 2073 1200
Казенної власності — —
Іншої власності 909 899
Загалом 33621 20813

Поселення волості:

  • Грунау (тепер Розівка), німецька колонія №6 над річкою Каратиш, 58 подвір'їв, 848 мешканців, волосне правління, лютеранська кірха, школа, 3 лавки, 2 ренск. погр., 3 ярмарки, гостьове подвір'я
  • Біломежа (Біловеж), німецька колонія №20 над річкою Кальчик, 42 подвір'я, 960 мешканців, школа, лавка
  • Віккерау (тепер Кузнецівка), німецька колонія №8 у джерел річки Сухої Яли, 41 подвір'я, 706 мешканців, школа
  • Гросс-Вернер (тепер не існує, розташовувалося на заході від Кам'яних могил), німецька колонія №24 над річкою Каратиш, 41 подвір'я, 991 мешканців, молитовний будинок, 2 школи
  • Кальчинівка, німецька колонія №21 над річкою Кальчик, 34 подвір'я, 583 мешканців, школа, гостьове подвір'я
  • Кіршвальд (тепер Вишнювате), німецька колонія №1 над річкою Кальчик і Кременчук, 43 подвір'я, 769 мешканців, школа, слюсарний завод, лавка
  • Клейме-Вердер (Малий Вердер; тепер Першотравневе), німецька колонія №23 над річкою Бесташ, 36 подвір'я, 610 мешканців, школа
  • Кронсдорф (тепер північна частина Розівки), німецька колонія №5 над річкою Каратиш, 51 подвір'я, 751 мешканців, школа, фарбувальний завод, слюсарний завод, лавка
  • Ней-Ямбург (тепер Новокраснівка), німецька колонія №27 у верхів'ях балки Мала Бодня, 71 подвір'я, 552 мешканців, молитовний будинок, школа, лавка
  • Новокерменчик (Дордоб або Дурдуба; тепер Новомлинівка), грецька колонія у верхів'ях річки Мокрі Яли, 111 подвір'їв, 611 мешканців, молитовний будинок, школа, 2 лавки
  • Рейхенберг (тепер Багатівка), німецька колонія №9 у верхів'ях річки Сухі Яли, 41 подвір'я, 425 мешканців, школа, лавка
  • Розенберг (тепер Зоряне), німецька колонія №7 у верхів'ях річки Сухі Яли, 41 подвір'я, 691 мешканців, школа
  • Розенгартен (тепер північна частина Листвянки), німецька колонія №3 над річкою Кальчик, 42 подвір'я, 819 мешканців, школа
  • Рунде-Візе (тепер Луганське), німецька колонія №22 над балкою Бесташ, 32 подвір'я, 713 мешканців, школа, гостьове подвір'я
  • Тігенгоф (тепер Вільне), німецька колонія №2 над річкою Кременчук, 54 подвір'я, 824 мешканців, школа, лавка
  • Шенбаум (тепер Листвянка), німецька колонія №4 над річкою Кальчик, 43 подвір'я, 670 мешканців, школа, лавка

Джерела
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.