Розівка (смт)

Залізнична станція Розівка

Селище міського типу Розівка знаходиться недалеко від витоків річок Кальчик, Каратиш, Сухі Яли. Примикає до села Зоряне. Через селище проходять автомобільна дорога Н08 і залізниця, станція Розівка.

Територія сучасної Розівки ще в стародавні часи була заселена землеробськими та скотарськими племенами. Поблизу Розівки в урочищі Кам'яні Могили на річці Калці, що протікає неподалік, в червні 1223 року відбувся перший бій руських князівських дружин і половецького хана Котяна з монголо-татарською ордою Джебе і Субеде (докладніше див. Битва на Калці). Це підтверджують і археологічні знахідки, зокрема бойова сокира руського воїна XIII ст., викопана поблизу селища в 1968 році.

Свою назву Розівка веде від створеної у 1788 році німецької колонії поселенців № 7, Розенберг (Rosenberg)  на площі в 1456 десятин землі за 155 км на південний схід від Запоріжжя німецькими переселенцями (26 сімей) із Західної Пруссії (райони Данцига (Marienburg) і Ельблонга (нім. Elbing)). У 1 км на схід була зведена залізнична станція Розенберг (Розівка) біля якої зводилася сучасна Розівка. Власне колонія Розенберг зараз є окремим селом Зоряне.

У північній частині сучасної Розівки були німецькі колонії № 6 Грунау й № 5 Кронсдорф, що положені над річкою Великим Каратишем, правою притокою Сухих Ялів. За даними 1859 року у Грунау було 27 подвір'їв, 513 мешканців, 1 лютеранська кірха, 4 заводи; у Кронсдофі — 28 подвір'їв, 511 мешканців, 2 заводи; у Розенберзі — 26 подвір'їв, 513 мешканців.[4]

Першими переселенцями, що заснували село, були: Abermit, Bechtold (з с. Grünau), Belz, Bersuch (з с. Reichenberg), Bittner (з с. Neuhof), Bohr, Brecht, Buchenmüller, Derksen, Drefke, Eichmann, Enz, Färber, Friedler (від Rosswag / Vaihingen), Frey (з с. Darmstadt), Gabriel (з с. Kronsdorf), Gänzel, Gildisch, Habenicht, Haller (з с. Ludwigstal), Hark (з с. Wasserau), Hoffmann, Horn, Huber, Jungus, Karsten (з с. Tiegenort), Kiebke (з с. Kronsdorf), Kolbe, Krause, Kupfer, Lepecha, Mock, Neufeld, Oberdorfer, Pelz, Rabe, Radke, Reichert (з с. Tiegenort), Reimer, Richter від Lupushorst / Gr. Werder, Roback, Schmidt, Schwoll, Sukowsky, Tabert (з с. Kirschwald), Westhaus, Wulfert (з с. Rosengart), Zehner, Zeping.

• У 1857 році налічувалося 26 дворів і 6 безземельних сімей.
• 1898 р. — змінено назву населеного пункту на село Розівка.
• У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 50 школярів.
• До 1917 року — Катеринославська губернія, Маріупольський та Олександрівський повіти, Маріупольський колоніальний округ; Олександро-Невська (Грунауська) волость.
• Після 1918 року наділ землі скоротився до 945 десятин. Сільрада функціонує з 1926 року.
• 18 липня 1923 року на загальних зборах було прийняте рішення про перейменування села, що тоді мало назву «Олександропіль», на «Люксембург», на честь Рози Люксембург.[5]
• У 1925—1939 роках було центром Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).[6]
• 1938 р. — присвоєно статус селище міського типу.
• в часі Другої світової війни радянські війська відійшли з Розівки 10 жовтня 1941 року.

• Українська православна церква (Московський патріархат) — Храм Святого Князя Олександра Невського[7].
• Протестантська деномінація — Євангелістський релігійний прихід: Лютерани.

У Розівці народилися:

• Зеленецький Володимир Серафимович — вчений-правознавець, педагог, доктор юридичних наук, професор, академік.

• Школа № 1.
• Школа № 2.
• Дитячий садочок.
• Розівська центральна районна лікарня.

у 2015 році в рамках закону «Про декомунізацію» було перейменовано наступні вулиці:

• вул. Леніна — вул. Центральна,
• вул. Чапаєва — вул. Західна,
• вул. Пролетарська — вул. Трудова,
• вул. Карла Маркса — вул. Зелена,
• вул. Кірова — вул. Дружби,
• вул. Тельмана — вул. Сонячна,
• вул. Фрунзе — вул. Молодіжна,
• вул. Калініна — вул. Каштанова,
• вул. Інтернаціональна — вул. Українська.

• Люксембурзький німецький район
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

• Grünau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) (нім.)
• Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
• Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
• Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
• КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
• Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
• Список заарештованих НКВС (англ.)
• Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
• Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
• Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
• Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
• Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)

• Розівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Розівська селищна рада^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Розівський район
• Розівка, Історія міст і сіл (рос.)
• Слідами німецьких колоністів. Розенберг-Розівка.(рос.)
• смт. Розівка, Храм Святого Князя Олександра Невського(рос.)
• Розовка и окрестности. Исторический очерк. Е. Н. Тарасенко(рос.)