Кузнецівка

Кузнеці́вка (німецька колонія поселенців 8, «Wickerau», а також іменувалася як Wikkera, Kusnezowka, Kuznecewkn, Кузнецовка)[2] село в Україні, у Розівському районі Запорізької області. Населення становить 361 осіб. Орган місцевого самоврядування Кузнецівська сільська рада.

село Кузнецівка
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Розівський район
Рада Кузнецівська сільська рада
Облікова картка Кузнецівка 
Основні дані
Засноване 1824
Перша згадка 1824 (198 років)[1]
Населення 361
Площа 0,115 км²
Густота населення 3139,13 осіб/км²
Поштовий індекс 70322
Телефонний код +380 6162
Географічні дані
Географічні координати 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
220 м
Водойми річки Суха Яла
Відстань до
обласного центру
183 км
Відстань до
районного центру
8,8 км
Найближча залізнична станція Розівка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 70322, Запорізька обл., Розівський р-н, с. Кузнецівка, вул.Миру, 60
Сільський голова Дернова Надія Євгеніївна
Карта
Кузнецівка
Кузнецівка
Мапа

 Кузнецівка у Вікісховищі

Географія

Село Кузнецівка знаходиться біля витоків річки Суха Яла, на відстані 3,5 км від сіл Багатівка, Зоряне та Шевченківське (Куйбишевський район). Поруч проходить залізниця, станція Платформа 361 км за 1 км.

Історія

Поблизу Шевченківського знайдено кам'яні знаряддя доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).

Етимологія

Німецька назва села походить від однойменного найменування прусського поселення нім. Wickerau (сучасне найменування пол. Wikrowo).

Період розвитку в Російській імперії

Німецька колонія № 8 Вікерау над Водяним буєраком, лівим відгалуженням Сасахулахом, була заснована в 1824 роках на площі в 1560 десятин землі. Була розміщена у 75 км на північний захід від Маріуполя німецькими переселенцями (26 сімей) із Ельблонга (нім. Elbing) Західної Пруссії.

За даними 1859 року у Вікерау було 26 подвір'їв, 361 мешканців, 1 завод.[3]

До 1917 року у складі Катеринославської губернії, Маріупольського / Олександрівського повітів, Маріупольського колоніального округу, Олександро-Невської (Грунауської) волості.

Радянський період

У радянський період у складі Запорізькій / Дніпропетровської областей, ім. В. В. Куйбишева (Царекостянтинівський) / Люксембурзький німецький район.[4].

У 1931 році утворена сільська рада.

Під час Другої світової війни село було спалене. За післявоєнні роки воно повністю відбудоване.

Економіка

  • «Авангард», агрофірма, ТОВ.

Суспільно-політичне життя

Релігія

Село належало до приходу Грюнау (нім. Grünau): протестантська деномінація Євангелістський релігійний прихід.

Світське життя

У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 15 школярів.

Відомі особистості

Першими переселенцями, що заснували село, були: Brodt, Deutschmann, Golbing, Goldbeck з Wolfdorf/Rosenberg-Opr., Hochbaum, Janke, Kenner, Koschke, Litke, Mähler, Ohm, Preiss, Richter, Riegel, Tuchel, Weissohr, Wulfert.

Статистика зміни чисельності населення

У 1857 році в селі було 26 дворів і 10 безземельних сімей.

РікК-сть насел.
1859414/361
1885706
1897339
1905312
1908390
1911408
1912412
1918412
1919388

Теракт

За декілька кілометрів від села 20 січня 2015 р. о 15:00 було підірвано залізничний міст на 360 км ділянки Комиш-ЗоряРозівка. Під час теракту мостом рухався залізничний потяг за маршрутом Кривий РігСартана. Внаслідок вибуху 20 вагонів із концентратом перекинулись і зійшли з рейок. Залізничне сполучення із частиною України, що ще не перебуває під ДНР, припинене. З Маріуполя та Волновахи можна дістатися до України тільки через Бердянськ.[5]

Література

  • Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) (нім.)
  • Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
  • Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
  • КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
  • Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
  • Список заарештованих НКВС (англ.)
  • Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
  • Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)

Посилання

Примітки

  1. Wickerau Nr. 8
  2. Маріупольський повіт
  3. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  4. Российские немцы. История и современность Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Біля Розівки терористи підірвали залізничний міст. Маріуполь відрізано від решти міст у залізничному сполученні (ДОПОВНЕНО)(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.