Маріупольський колоністський округ

47°23′54″ пн. ш. 37°04′11″ сх. д.

Маріупольський колоністський округ включав у себе німецькі колонії біля витоків річки Кальчик на північний захід від Маріуполя. Заснований після рішення Комітету міністрів про переселення частини біловезьких колоністів у Катеринославську губернію, затвердженого 2 червня 1831 року Миколою I. Входив до складу Маріупольського/Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Центром округу було село Ґрунау. У 1871 році округ був ліквідований, і на його місці утворена Ґрунауська та Романівська волості Маріупольського повіту.

Територія Маріупольського колоністського округу становила 46299 десятин (50581 км²). В окрузі було 745 дворів і 137 безземельних сімейств (1857 рік). Працювали 2 олійниці, 23 млини, 50 ткацьких верстатів, 3 церкви і молитовних будинки, 23 школи (1841 рік).[1]