Грінберг Христина Григорівна
Христи́на Григо́рівна Кон (уроджена Грінберг) (19 листопада 1857 — 1942) — революціонерка, народниця, член партії «Народна воля». Дружина колишнього керівника УСРР, Першого секретаря Комуністичної партії України, Кона Фелікса Яковича.
| рос. Христина Григорьевна Гринберг | |
 | |
| Дружина керівника УСРР | |
|---|---|
| 1921 | |
| Попередник | Молотова Поліна Семенівна |
| Наступник | Мануїльська Єлізавета Миколаївна |
| Народилася |
19 листопада 1857 Миколаїв |
| Померла |
1942 Москва, СРСР |
| Відома як | революціонерка, політична діячка |
| Країна | Російська імперія, Російська СФРР і СРСР |
| Політична партія | Народна воля |
| У шлюбі з | Кон Фелікс Якович |
| Діти | Elena Feliksovna Usievičd і Alexander Kond |
| Релігія | юдаїзм |
Біографічні дані
Народилася 12 грудня 1894 року в Миколаєві сім'ї заможного купця.
У 1875—1877 рр. — разом з кузиною Морейніс-Муратова Фані Абрамівною, потайки від батьків, займається самоосвітою під керівництвом сестер Ф. М. і В. Н. Левандовських (маючи намір підготуватися до іспиту за курс гімназії).
У 1876 — знайомиться через сестер Левандовських з Златопольським Савелієм Соломоновичем і С. Віттенберг, а через останніх з діячами південних революційних гуртків.
Літом 1876 — одночасно з Ф. Морейніс вчиться близько трьох місяців шевському ремеслу в майстерні ІЗР-Гобета в Миколаєві.
З 1877 — січень 1878 — їде з Морейніс в Одесу, де знайомиться з Ковальським Іваном Мартиновичем і організованим ним революційним гуртком; працює в шевській майстерні, але незабаром звільнена, оскільки в розмовах з робітниками тлумачила про свободу і давала їм читати «підозрілі» книги; побоюючись гонінь, перейшла на нелегальне становище.
24 липня 1878 — в день оголошення смертного вироку І. М. Ковальському бере участь у демонстрації.
У 1878—1879 рр. — веде пропаганду серед робітників, поширюючи нелегальну літературу.
У 1880 — примикає до «Народної Волі».
З квітня 1882 — бере участь в роботі динамітної майстерні «Народної Волі», організованої Грачевським Михайлом Федоровичем на Василівському острові в Петербурзі в квартирі Прібильової-Корби Ганни Павлівни і Прібильова Олександра Васильовича.
5 червня 1882 — заарештована.
З 28 березня по 5 квітня 1883 р. тривало Особливе засідання Урядового Сенату на процесі 17 народовольців, яким Х. Грінберг засуджена до заслання на 15 років[1]. У 1892 році вийшла заміж за польського революціонера Ф. Я. Кона.
У 1904 повернулася в Україну. У 1906 еміграція за кордон. Після Лютневої революції 1917-го працювала в Росії. Померла у 1942 році в Москві.