Гудзій Микола Каленикович

Гудзі́й, Мико́ла Кале́никович (*21 квітня (3 травня) 1887(18870503)  — 29 жовтня 1965)  — російський радянський учений, літературознавець українського походження. Науковець Інституту світової літератури ім. О. М. Горького АН СРСР та Інституту літератури АН УРСР.

Гудзій Микола Каленикович
Народився 21 квітня 1887(1887-04-21)
Могилів-Подільський, Російська імперія
Помер 29 жовтня 1965(1965-10-29) (78 років)
Москва, Радянська імперія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність літературознавство
Галузь літературознавство і історія літератури
Alma mater Київський імператорський університет Св. Володимира
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Науковий керівник Перетц Володимир Миколайович
Відомі учні Матусовський Михайло Львович, Lidiya Gromovad і Vladimir Kuskovd
Знання мов російська
Заклад Імператорський університет Святого Володимира, ТНУ, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Інститут світової літератури ім. О. М. Горького і Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Членство НАН України
Нагороди

Біографія

Народився в м. Могилеві-Подільському (Вінницька область). В 1911 р. закінчив слов'яно-російське відділення історико-філологічного факультету Київського університету. Ще будучи студентом друкує свою першу наукову статтю «Прения живота и смерти» и новый украинский его список» (1910 р.). По закінченні навчання Гудзій залишається працювати в Київському університеті.

З 1918 р. працює викладачем в Таврійському університеті (м. Сімферополь). З 1922 р. — професор Московського університету. Протягом 1938–1947 рр. очолює відділ давньої російської літератури і літератури XVIII ст. в Інституті світової літератури ім. О. М. Горького АН СРСР. У 1957—1963 рр. завідує відділом давньої української літератури Інституту літератури АН УРСР.

Помер М. К. Гудзій 29 жовтня 1965 р.

Наукова діяльність

У своїх наукових дослідженнях Гудзій основну увагу приділяв вивченню давньої літератури з часів Київської Русі до XVIII ст. Гудзієм було складено російськомовну хрестоматію давньої російської літератури Хрестоматія по давній російській літературі XI—XVII століть (рос. Хрестоматия по древней русской литературе XI — XVII веков) (1935)[1] та російськомовний підручник Історії давньоруської літератури (рос. История древнерусской литературы) (1938).

Важливою працею Гудзія є Література Київської русі та україно-російське літературне єднання XVII—XVIII століть (рос. Литература Киевской Руси и украино-русское литературное единение XVII-XVIII веков), де, у дусі російсько-радянської ідеології, ним було тенденційно доведено спільність російської та української мови, а стародавні пам'ятки літератури Київської Русі було охарактеризувано як «спільне надбання північного та південного плем'їв» (i.e., росіян та українців).

Серед наукових інтересів Гудзія особливе місце займало «Слово о полку Ігоревім». Гудзій є автором цілого ряду праць, присвячених різним аспектам дослідження цієї літературної пам'ятки. В 1938 р. він виступив ініціатором святкування 750-річчя написання твору.

Гудзій був одним із редакторів 90-томного видання творів російського письменника Льва Толстого (текстологічно опрацював 10 томів).

Гудзій був редактором наукової праці виданої 1960 року Леонідом Махновцем 'Українські інтермедії XVII—XVIII ст. Гудзій також був головою редколегії зібрання творів Тараса Шевченка та Василя Стефаника.

Джерела та література

Посилання

Примітки
  1. Хрестоматия по древней русской литературе XI—XVII веков / Сост. Н. К. Гудзий — изд. 5-е, испр. и доп. — М.: Учпедгиз, 1952. — 551 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.