Матусовський Михайло Львович

Матусовський Михайло Львович
рос. Матусовский Михаил Львович
Народився 23 липня 1915(1915-07-23)
Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія[1]
Помер 16 липня 1990(1990-07-16) (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство Російська імперія,  СРСР
Діяльність поет, автор пісень, поет-пісняр, журналіст, сценарист, перекладач, письменник, філолог
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів Російська
Жанр Поет, перекладач
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Батько Lev Matusovskyd
Родичі Zhenya Gershmand[2]
Нагороди

 Матусовський Михайло Львович у Вікісховищі

Матусóвський Михáйло Львóвич (* 23 липня 1915, Луганськ — †16 липня 1990, Москва) — російський поет, перекладач творів Т. Шевченка та інших українських поетів. Лауреат Державної премії СРСР (1977). Кандидат філологічних наук (1941).

Життєпис

Закінчив літературний інститут ім. М. Горького (1939) та аспірантуру Московського державного університету ім. М. Ломоносова (1941). Друкувався з 1934 р. Учасник Великої Вітчизняної війни. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.

Творчість

Матусовський — автор багатьох популярних пісень. Серед них: «Подмосковные вечера» (композитор В. Соловйов-Сєдой), «С чего начинается Родина?», «На безымянной высоте», «Березовый сок», «Это было недавно, это было давно» (усі — композитор В. Баснер). Малій батьківщині поета присвячені романси «Белой акации гроздья душистые» (композитор В. Баснер), «Песня о заводском гудке», «Школьный вальс», присвячений своїй шкільній учительці Марії Тодоровій.[3]

Автор текстів пісень до багатьох кінофільмів. Серед них «Випробування вірності» І. Пир'єва, «Вірні друзі» М. Калатозова, «Дівчата» Ю. Чулюкіна, «Прощавайте, голуби» Я. Сегеля, «Дни Турбиных» В. Басова, «Батальйони просять вогню» В. Чеботарьова і О. Боголюбова. Автор сценаріїв хронікально-документальних фільмів: «Рабіндранат Тагор», «Мелодії Дунаєвського».

Нагороди

Лауреат Державної премії СРСР (1977). Почесний громадянин Луганська (1987). Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ст., «Червоної Зірки», медалями.

Ушанування пам'яті
Пам'ятник Михайлу Матусовському в Луганську

Міжрегіональний союз письменників України заснував літературну премію М. Матусовського. У 2007 р. в рідному Луганську йому встановлено пам'ятник. Відкритій спеціалістами Кримської обсерваторії новій малій планеті 28 грудня 1991 р. було присвоєно ім'я «2295 Матусовський».

Переклади українською мовою

На сьогодні відомі два варіанти художнього перекладу тексту романсу Олени Турбіної з кінофільму «Дни Турбиных» — авторства Олександра Пономарева[4] і Дмитра Куренівця[5]. Фрагмент пісні «Сиреневый туман» виконує Богдан Ступка в ролі Остапа Вишні з фільму «Із житія Остапа Вишні». Її переклад українською мовою зробив Володимир Книр[6]. Існують художні переклади українською мовою й інших творів поета[7][8].

Примітки
  1. Матусовский Михаил Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 513–514.
  2. (unspecified title) — С. Zhenya Gershman.
  3. https://fakty.ua/59111-avtor-quot-podmoskovnyh-vecherov-quot-mihail-matusovskij-v-molodye-gody-v-luganske-zarabatyval-na-reklame-mineralki Автор «подмосковных вечеров» михаил матусовский в молодые годы в луганске зарабатывал на… Рекламе минералки (рос.)
  4. Спів солов'я не змовкав поміж кронами… (переклад О. Д. Пономарева). Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  5. Дмитро Куренівець. Ґрона духмяні акації білої (переклад з М.Матусовського)
  6. Серпанковий туман
  7. М.Матусовський. На безіменній висоті
  8. М.Матусовський. Хвилини тиші

Література
  • Біляїв Володимир. На неокраянім крилі… — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
  • Краткая литературная Энциклопедия. — М., 1967. — 687 с.
  • Сценаристи советского художественного кино. — М., 1972. — С. 225—226.
  • Українська літературна енциклопедія. Т. З. — К., 1995. — С. 317—318.
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 476.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.