Гузенко Андрій Леонідович

Гузе́нко Андрі́й Леоні́дович (нар. 19 лютого 1973, Нікополь, Дніпропетровська область, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Відомий перш за все завдяки виступам у полтавській «Ворсклі», запорізькому «Торпедо», МФК «Миколаїв» та низці клубів з Казахстану. Після завершення кар'єри гравця перейшов на тренерську роботу.

Андрій Гузенко
Особисті дані
Повне ім'я Гузенко Андрій Леонідович
Народження 19 лютого 1973(1973-02-19) (48 років)
  Нікополь, СРСР
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1990 «Колос» Н 11(0)
1991—1992 / ЦСК ЗСУ 30(0)
1992 → «Нива-Борисфен» 4(0)
1993 «Карпати» Л 9(0)
1993 «Ворскла» 17(0)
1994—1995 «Торпедо» З 48(4)
1995—1996 «Миколаїв» 44(8)
1997—2002 «Ворскла» 99(5)
1998 →  «Крила Рад» 3(0)
1998—2002→ «Ворскла-2» 26(2)
2003 «Іртиш» П 11(1)
2003 «Екібастузець» 9(1)
2004—2006 «Єсиль-Богатир» 86(10)
2007—2008 «Атирау» 36(1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2012—2013 «Сталь» Дн

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 30 травня 2013.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Андрій Гузенко народився в Нікополі, випускник дніпропетровської ШІСП. У професійному футболі дебютував у складі рідного «Колоса» ще за часів СРСР. Згодом був покликаний служити у Збройних силах і продовжив виступи у складі київського СКА (пізніше — ЦСК ЗСУ). У 1993 році перейшов до складу львівських «Карпат», однак надовго у місті Лева не затримався і вже того ж сезону виходив на поле у формі полтавської «Ворскли». Перший прихід Гузенка до Полтави не був довготривалим — сезон 1994/95 він розпочав вже у складі запорізького «Торпедо», а наступного сезону захищав кольори СК «Миколаїв». У 1997 році Андрій Гузенко вдруге переходить до «Ворскли». У тому ж сезоні він здобуває разом з полтавцями бронзові нагороди чемпіонату України. У «Ворсклі» футболіст відіграв до 2002 року, не враховуючи нетривалого перебування на орендних засадах у лавах самарських «Крил Рад».

У 2003 році Гузенко вирішив залишити Україну та перебратися до Казахстану, приставши на пропозицію павлодарського «Іртиши». І знову дебютний сезон виявився для українського півзахисника вдалим — разом з клубом він став чемпіоном Казахстану. Крім «Іртиша» грав у Казахстані за «Екібастузець», «Єсиль-Богатир» та «Атирау». У останньому клубі завершним професійну кар'єру гравця.

Після припинення активних виступів Андрій Гузенко повернувся до України, де на аматорському рівні провів по сезону у складі херсонського «Кристала» та нікопольського «Електрометалурга-НЗФ». З 2010 року працював помічником головного тренера дніпродзержинської «Сталі», а після відставки Віктора Маслова 19 серпня 2012 року почав виконувати обов'язки керманича команди[1]. На початку 2013 року його змінив на цій посаді Володимир Мазяр[2]. У березні 2013 року Гузенко розпочав навчання на тренерських курсах, плануючи отримати тренерську ліцензію категорії А+В. Однокурсниками Гузенка стали такі відомі футболісти, як Андрій Шевченко, Олег Венглинський, Андрій Демченко, В'ячеслав Кернозенко та інші[3]. Паралельно з навчанням Андрій Леонідович обіймав посаду помічника головного тренера запорізького «Металурга».

Окрім тренерських курсів, Андрій Гузенко закінчив Дніпропетровський інститут фізичної культури та спорту[4].

Досягнення

Примітки
  1. Зміни на тренерському містку дніпродзержинської Сталі (рос.). «Ua-Football». Процитовано 31 травня 2013.
  2. Друге пришестя Володимира Мазура у дніпродзержинську Сталь (рос.). Событие». Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
  3. Шевченко сяде за парту (рос.). «Football.Ua». Процитовано 31 травня 2013.
  4. Профіль тренера (рос.). Офіційний сайт ФК «Сталь». Процитовано 31 травня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.