Демченко Андрій Анатолійович

Андрій Демченко народився у Запоріжжі. Вихованець СДЮШОР «Металург», де його тренерами були Віктор Височин та Анатолій Василега[1]. Після розпаду СРСР переїхав до Росії, виступав за дубль московського ЦСКА, викликався до складу юнацької та олімпійської збірних Росії. Після юнацького чемпіонату Європи 1994 року за сприяння Костянтина Сарсанії підписав контракт з амстердамським «Аяксом», однак закріпитися у команді так і не зміг, провівши всього 4 поєдинки у чемпіонаті за три сезони. Зірковим часом Демченка став Суперкубок УЄФА 1995 проти «Сарагоси», у якому він вийшов на поле і навіть мав змогу відзначитися забитим м'ячем, однак змарнував свою нагоду. У 1997 році Демченко перебував у оренді в ЦСКА, а після приходу на тренерський місток «Аякса» Мортена Ольсена залишив клуб і повернувся на батьківщину до Запоріжжя. Цікава ситуація пов'язана з громадянством Андрія — він виступав за збірні Росії, маючи паспорт СРСР, хоча, фактично, був українцем. Після закінчення терміну дії радянського паспорта російське консульство відмовило футболісту в отриманні громадянства через відсутність прописки, а ось український паспорт він отримав без проблем.

За словами самого футболіста, «Металург» він розглядав як перевалочну базу для повернення в Європу, однак залишив клуб уже наприкінці кар'єри. Протягом дев'яти сезонів у команді Андрій провів у чемпіонаті України 176 поєдинків, у яких 35 разів розписався в воротах суперників. У 2007 році Демченко перестав витримувати конкуренцію з боку молодих вихованців «Металурга» і перейшов до складу «Іллічівця», де, втім, надовго не затримався і приєднався до київської «Оболоні». Потім був вояж до Молдови, невдале повернення до «Металурга» і останній у професійній кар'єрі сезон у складі харківського «Геліоса». Нереалізованість Демченка як футболіста багато хто пов'язував з його надмірною зацікавленістю комерцією, однак сам Андрій це заперечував.

У 2011 році Андрій Демченко розпочав тренерську кар'єру, виконуючи роль граючого тренера у аматорському клубі «Імекс» (Запоріжжя). Вже наступного року він увійшов до тренерського штабу «Металурга»[1], а згодом очолив юнацьку команду запоріжців. У квітні 2013 року розпочав навчання в центрі ліцензування ФФУ з метою отримання тренерської ліцензії. Однокурсниками Демченка стали такі відомі в минулому футболісти, як Андрій Шевченко, Олег Венглинський, В'ячеслав Кернозенко та інші[2].

У березні 2017 році очолив узбекистанський клуб «Обод», але вже в жовтні того ж року клуб був розформований. Після цього Демченко працював у тренерському штабі Юрія Вірта у «Вересі». 26 квітня 2018 року він був призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Вереса» після звільнення Юрія Свіркова[3].

16 квітня 2019 року почав працювати асистентом головного тренера харківського «Металіста 1925» у тренерському штабі Олександра Горяїнова.[4] 19 червня того ж року призначений головним тренером «Металіста 1925».[5]