Мазяр Володимир Іванович

Вихованець львівського футболу. Перші тренери — Іван Мазяр, Юрій Дубровний. Після вдалих сезонів у нижчих лігах українського чемпіонату за «Скалу» та «Газовик» (Комарно), привернув увагу селекціонерів київського «Динамо», куди його запросили, і він виступав переважно в другій і третій столичній команді.

Потім у його кар'єрі були полтавська «Ворскла» та «Дніпро» з Дніпропетровська, де він провів непогані пару сезонів. За підсумками 1999 року був включений в список 33-х найкращих футболістів України[2].

Після зміни ряду українських клубів, в 2007 році їде в Азербайджан, де проводить декілька хороших сезонів за тамтешній «Сімург», ставши найкращим бомбардиром в історії команди, але 2009 року через сімейні обставини повернувся в Україну[3], де став виступати за «Закарпаття».

Володимир Мазяр під час роботи зі «Сталлю». 2015 рік.

Закінчив виступи на професійному рівні у 2010 році. Потім грав у чемпіонаті Львівської області за «Промінь» (Самбір), «Кар'єр» (Торчиновичі), та «Миколаїв», а також виступав за міні-футболльну команду «Каменяр-Термопласт» з Дрогобича.

У Вищій лізі України провів 84 матчі, забив 16 голів. Зіграв 6 матчів у Кубку УЄФА і 1 матч у Лізі Європи.

У лютому 2013 року Володимир Мазяр був призначений головним тренером «Сталі» (Дніпродзержинськ)[4], яку за результатами сезону 2013/14 вивів у першу лігу України, а потім і в Прем'єр-лігу. У січні 2016 року президентом клубу був відправлений у відставку, поступившись місцем нідерландському фахівцю Еріку ван дер Меєру[5].

Наприкінці березня 2016 року було повідомлено, що Мазяр очолив аматорський клуб «Самбір»[6], проте він особисто спростував цю інформацію[7].

У квітні того ж року призначений головним тренером рівненського «Вереса»[8], з яким пропрацював один рік, поступившись посадою головного тренера своєму помічнику Юрію Вірту[9].

11 серпня 2017 року офіційно став головним тренером винниківського «Руху»[10], з яким працював до листопада того ж року[11][12].

22 листопада 2017 року очолив житомирське «Полісся».[13]. Однак через три тижні співпраці контракт між тренером та клубом був розірваний, по причині того, що в угоді була опція: якщо Володимиру Івановичу буде запропонована робота за кордоном він зможе його розірвати[14]. Цією командою став клуб казахстанської Прем'єр-ліги «Акжайик»[15]. На початку січня 2019 року стало відомо, що тренер очолив «Гірник-спорт» із міста Горішні Плавні[16].

9 вересня 2019 року за взаємною згодою контракт був розірваний[17], а 10 вересня він очолив вищоліговий «Львів»[18]. При Мазярі «Львів» в шести матчах здобув лише два очки, забивши всього один гол і посідав останнє місце в турнірній таблиці. В результаті цього вже 31 жовтня 2019 року тренер покинув клуб[19].

У січні 2021 року Мазяр знову очолив «Акжайик»[20].

• Бронзовий призер чемпіонату України: 2000/01
• Бронзовий призер чемпіонату Азербайджану: 2008/09
• Переможець Першої ліги чемпіонату України (2): 1998/99, 2003/04

• Срібний призер Першої ліги України: 2014/15
• Бронзовий призер Першої ліги України: 2016/17
• Срібний призер Другої ліги України (2): 2013/14, 2015/16