Гуляницький Олексій Феодосійович
Олексі́й Феодо́сійович Гуляни́цький (2 березня 1933, Мінеральні Води Ставропольського краю — 10 жовтня 2021)[1] — український диригент, Народний артист України, заслужений діяч мистецтв УРСР (1974), народний артист УРСР (1983), нагороджений орденом «Знак пошани» (1981), Почесною грамотою Президії ВР УРСР, кавалер ордена «За заслуги» 3 ступеня (1999), лавреат державних премій АР Крим (1993 та 1998).
| Олексій Гуляницький | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Олексій Феодосійович Гуляницький |
| Дата народження | 2 березня 1933 |
| Місце народження | Мінеральні Води, Ставропольський край, РСФРР, СРСР |
| Дата смерті | 10 жовтня 2021 (88 років) |
| Роки активності | 1965-2021 |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Професія | диригент |
| Освіта | Київська консерваторія |
| Жанри | класична музика |
| Нагороди |
   Орден «За заслуги» ІІІ ступеня  премія АР Крим — 1993, 1998 |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Олексій Гуляницький народився 2 березня 1933 року в місті Мінеральні Води Ставропольського краю. Виховувався у сім'ї народного художника України Григорія Світлицького.
У 1957 році закінчив Київську консерваторію. 1963 року стажувався в Москві у диригента Ігоря Маркевича, 1965 року закінчив аспірантуру.
Художній керівник та головний диригент симфонічного оркестру Кримської філармонії в 1965—2005 роках. Перший виконавець творів українських композиторів В. Гомоляки, А. Штогаренка, І. Коваля, Алемдара Караманова.
За творче життя дав понад 2000 концертів, 40 років — за диригентським пультом. З провінційного оркестру, створеного 1937, зумівся перетворити симфонічний оркестр Кримської філармонії у високопрофесійний музичний колектив.
У 1975—1990 роках входив до складу журі республіканських конкурсів інструменталістів, що відбувалися в Києві, Харкові та Львові.
1977 року з його ініціативи засновано Ялтинський камерний оркестр.
З 1980 року — голова Кримського відділення Всеукраїнського музичного товариства.
У 1992 році диригував на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена в Москві.
Є почесним громадянином Ялти, займається викладацькою діяльністю — очолює кафедру диригування, вокалу і хорового мистецтва Кримського гуманітарного університету.
Протягом 1996—2000 років диригував на конкурсі «Нові імена юних зірок України» в Києві та Донецьку.
1998 року увійшов до складу колегії Міністерства культури Криму, комітету по нагородах АР Крим, радник по культурі Ялтинського міського голови.
Того ж року був у складі журі міжнародного конкурсу диригентів ім. С. Турчака в Києві та ім. Караманова в Сімферополі.
Свого часу йому пропонували очолити Одеський філармонійний оркестр за умови рішучого оновлення його кадрів, що суперечило принципам диригента.
Виступав з 53 оркестрами колишнього Радянського Союзу та 14 зарубіжними колективами.
Родина
Дід — Григорій Петрович Світлицький — перший Народний художник УРСР.
Його син, Гуляницький Олексій Олексійович — заслужений артист АР Крим.
Примітки
Література
- Музейна педагогіка в дошкільному закладі (з досвіду роботи ДНЗ № 518 м. Києва). Тетяна Шевченко.
Джерела
- Прес-центр
- У холодному фоє — теплий подих музики «Чорноморські новини»
- УРЕ
- Про відзначення нагородами України
- Камерний оркестр як показник культурного міста (рос.)
- Хто є хто в Криму (рос.)
Посилання
- Гуляницький Олексій Феодосійович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 554.
- Гуляницький Олексій Феодосійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.